Хвилю критики викликав законопроєкт про автоматичне відчуження майна, ухвалений у першому читанні. Експерти кажуть: документ, поданий під соусом цифрової модернізації, дозволить блокувати рахунки та операції з майном громадян одразу після рішення суду про борг. Понад те, люди можуть втратити навіть єдине своє житло.
Докладніше про суть і ризики законопроєкту — у розмові з першим заступником голови комітету Верховної Ради з питань енергетики й житлово-комунальних послуг Олексієм Кучеренком, директором Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталієм Куликом та експертом з питань соціальної політики Андрієм Павловським.
— Який механізм боротьби з боржниками пропонують затвердити законотворці?
● О. Кучеренко:
— Ініціатори законопроєкту хочуть інтегрувати автоматизовану систему виконавчого провадження з усіма ключовими державними реєстрами та платіжними системами. Ідеться про створення такого собі розширеного Єдиного реєстру боржників. Люди потраплятимуть до цього реєстру через будь-яку заборгованість — перед банками, приватними компаніями, теплокомуненерго, газо- чи енергопостачальними підприємствами.
Що станеться, якщо ви опинитесь у реєстрі? Нотаріуси відмовлять вам у посвідченні будь-яких договорів з вашою нерухомістю — ні продати, ні подарувати, ні заставити квартиру ви не зможете. Банки автоматично заблокують операції з вашими рахунками. МВС відмовить у реєстрації вашого автомобіля. Державний виконавець набуде широких повноважень самостійно обирати спосіб стягнення та оцінювати вартість вашого майна. І, що важливо, усі ці обмеження будуть застосовані автоматично, без окремого судового рішення щодо кожного виду санкцій. Досить рішення суду про борг — і система запускається сама.
● А. Павловський:
— Безперечно, з боржниками треба працювати, але важливо — якими методами і в який час. Нині в Україні понад 8 мільйонів боржників, триває війна і важка економічна криза, спричинена цією війною. Такі нюанси треба брати до уваги. Тим паче що у нас від початку повномасштабного вторгнення понад 5 мільйонів осіб втратили роботу, а 4,5 мільйона — внутрішні переселенці. Цим людям важко знайти засоби для існування, тому вони можуть затримувати повернення боргів чи вчасно не оплачувати комунальних послуг. На жаль, законопроєкт, який хочуть ухвалити, значно полегшує роботу виконавчої службі. Усе відбуватиметься за пришвидшеною процедурою. Позивач подає до суду на боржника, суддя розглядає позов, не викликаючи боржника до суду, ухвалює рішення, передає виконавчій службі. А та в автоматичному режимі блокує боржникові банківські рахунки та операції з майном.
— Які ще ризики тут виникають?
● В. Кулик:
— Згідно з чинним законодавством, єдине житло боржника не може бути предметом стягнення. Це зафіксовано у Цивільному процесуальному кодексі та підтверджено судовою практикою. Але законопроєкт про автоматичне стягнення створює механізм, який, хоч і не скасовує цієї норми, фактично робить її безглуздою. Де тут пастка? Якщо ви маєте непогашений борг, то не зможете продати квартиру чи заставити її. Не зможете погасити борг меншим майном, бо рахунки заблоковано. Якщо борг зростає, то виконавець зможе “самостійно обирати спосіб погашення”. Як наслідок, ваше “недоторканне” житло може опинитися на торгах.
— Але ж влада запевняє, що це європейський підхід у боротьбі з боржниками...
● О. Кучеренко:
— Це маніпуляції. У Європі так не роблять. Перш ніж застосовувати максимальні обмеження, там оцінюють індивідуальні обставини боржника. Бо одна річ, коли він має гроші і не платить, і зовсім інша — коли втратив засоби для існування та вліз у борг. Крім того, в європейських країнах є практика реструктуризації або часткового списання боргу і діє заборона на стягнення з єдиного житла.
— Чим небезпечне остаточне ухвалення цієї законодавчої ініціативи?
● А. Павловський:
— Вважаю, що розгляд цього законопроєкту варто відкласти на післявоєнний час. Від початку повномасштабного вторгнення кількість боржників в Україні збільшилася на 1,4 мільйона. Зрозуміло, що левова частка цих боржників — це внутрішньо переміщені особи, люди, які втратили роботу чи житло через російську агресію, пенсіонери, багатодітні сім’ї. Обмеження їх у правах у час війни може призвести до соціального збурення в суспільстві, що лише зіграє на користь ворогові.
● В. Кулик:
— Війна — це бідність широких верств населення. Причому ця бідність настає дуже швидко. У відносно демократичних країнах, що воюють, влада намагається стримувати бідність, запроваджує механізми захисту та справедливого розподілу. Або принаймні дає людям можливість виживати і цим створює мотивацію захищати свою країну й залишатися у ній. Якщо наша влада не може нічого дати людям, які все втратили, то хоча не має заважати їм вижити. Бо це може призвести до сумних наслідків. Нагадаю, Німеччина капітулювала у 1918 році не через поразку на фронті, а через внутрішню кризу.
