На бюджетні місця потрапили 64 625 вступників, на контракт — 162 307, що на 11,5% і 18,3% відповідно перевищує показники 2025-го.
Загалом за кількістю поданих заяв на бакалаврат та медичну магістратуру цьогорічна вступна кампанія стала рекордною за період повномасштабного вторгнення. Крім того, зазначають у МОН, зростає зацікавлення вступників спеціальностями, потрібними для розвитку економіки та відбудови. Зокрема, пов’язаними з будівництвом, електричною інженерією, автоматизацією, аграрною сферою й освітою.
— Сімнадцять років тому — у 2009-му — був високий рівень народжуваності. Загалом тоді народилося понад 518 тисяч дітей, частина з яких цього року стали абітурієнтами, — розповідає Олександр Кондратюк, експерт з освітніх питань, засновник Всеукраїнської освітньої компанії ЗНО Setstud. — І цьогоріч кількість учасників національного мультипредметного тесту в Україні перевищила 341 тисячу осіб. Це найбільший показник за час проведення НМТ. Тому зовсім не дивно, що університети зарахували на бакалаврат більше вступників, ніж торік.
— У Міносвіти зауважують, що зростає попит на спеціальності, потрібні для розвитку економіки та відновлення країни. Чи це справді так?
— Цього року був перерозподіл бюджетних місць на користь інженерних спеціальностей (27% усього обсягу бюджетних місць отримали середня освіта, медицина, будівництво та цивільна інженерія, комп’ютерні науки та електрична інженерія. — Авт.), — розповідає Володимир Бахрушин, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти. — А також певне скорочення таких місць на все ще популярні право, економіку та менеджмент. Багато абітурієнтів, які обирали щось із цього переліку, вступали на контракт. Тож, можливо, і немає потреби у великій кількості бюджетних місць на згадані спеціальності. Та й дехто скористається грантами, які покривають частину вартості контрактного навчання.
● О. Кондратюк:
— Нині абітурієнти і їхні батьки більше задумуються про те, які професії будуть найбільш затребувані та оплачувані через 4 — 5 років. Крім того, вступ на спеціальності з підтримкою від держави має деякі переваги. Зокрема, є більше бюджетних місць, ніж на багатьох інших напрямах, і прохідні бали можуть бути невисокі.
— Більшість вступників на бюджет здобуватиме вищу освіту за пріоритетним для себе напрямом. Це добре?
● О. Кондратюк:
— Насправді це погано, що 93,1% бюджетних зарахувань на бакалаврат і медичну магістратуру відбулися за одним із перших трьох пріоритетів. Це означає, що абітурієнти не вміють виставляти їх і подають одноманітні заявки. Проходять за першим, другим, третім або взагалі не проходять. Якби вступники вміли користуватися цим механізмом, то було б приблизно порівно зарахувань за п’ятьма пріоритетами. Реальні цифри не відображають побажання абітурієнтів. Порахувавши бали, вони подають заяви не у ті виші, де б справді хотіли навчатися, а в ті, де залишаються місця.
Таку ситуацію спостерігаємо вже віддавна. Щонайменше п’ять років близько 80% бюджетних зарахувань на бакалаврат відбувається за першим і другим пріоритетами.
— У МОН також зазначають, що заклади вищої освіти прифронтових регіонів залишаються серед лідерів. Чому так?
— Багато студентів цих вишів здобуває освіту дистанційно чи заочно. Тому можна навчатися, перебуваючи у будь-якому регіоні України або й за кордоном. Також при вступі в університети прифронтових територій для розрахунку конкурсного бала застосовується регіональний коефіцієнт (1,07 — у Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській областях; 1,04 — у Дніпропетровській, Полтавській, Чернігівській областях; 1,0 — у решті регіонів і столиці). Тож, обираючи виш в певному регіоні, можна розраховувати на автоматичне і значне підвищення конкурсного бала. Якщо бракує балів, то вступ у ЗВО прифронтового регіону — це вихід.
Також є ще психологічний момент. Деяким абітурієнтам із прифронтових територій не хочеться їхати далеко від дому, і вони обирають ті ЗВО, що найближче. Попри важку безпекову ситуацію там.
