Парламент ухвалив законопроект, який дозволяє списувати пошкоджене або втрачене майно військових частин за спрощеною процедурою під час воєнного стану. Нардепи сподіваються, що це допоможе побороти бюрократію у ЗСУ. То що змінюється?
— Стара модель списання військового майна не відповідала сучасним реаліям та не підходила для нашої ситуації, коли активно ведуться бойові дії, — розповідає Ярослав Юрчишин, народний депутат України, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики. — Процедури списання майна були надзвичайно довгими, супроводжувалися службовими розслідуваннями, погодженнями зі спеціальними правоохоронними формуваннями у складі ЗСУ. Це вимагало оформлення величезної кількості документів. Багато паперової роботи виконувалося навіть для списання недорогого майна та боєприпасів. А це ж просто розхідний матеріал під час війни.
— Що змінить ухвалений законопроект?
— Списати втрачене у бою майно буде простіше й швидше. Командир військової частини за поданням відповідної комісії, без погодження з іншими вищими органами, матиме право наказом списати будь-яке майно своєї військової частини (крім зброї). Але за умови, що вартість цього майна не перевищує 100 000 неоподатковуваних мінімумів (1,7 мільйона гривень).
— Якщо майно втрачене внаслідок бойових дій, то воно списується єдиним актом? Хто підписує цей акт і в які строки?
— Так, про втрачене слід вказати в єдиному акті списання. У документі потрібно описати події, які призвели до втрати військового майна, та протягом 30 днів подати його на затвердження командувачу роду військ. У цьому процесі братиме участь комісія, до якої увійдуть щонайменше два учасники або свідки подій, якщо такі є. Зауважу, що списання майна за спрощеною процедурою діятиме лише під час воєнного стану.
— Як думаєте, чи не існує ризику, що військове майно тепер десь “зникатиме”, бо його буде простіше списати?
— Не можна заперечувати фактор недоброчесності. На жаль, він завжди може десь виринути. Однак рішення про списання буде прийматися командиром військової частини разом із комісією. Це мало би зменшити ризики зловживань.
Якщо говорити про позитивні моменти закону, то варто відзначити саме оптимізацію процесів. Спростивши процедуру списання майна, командири військових частин матимуть більше часу на якіснішу підготовку кадрів та інші стратегічно важливі завдання. Й оперативніше отримуватимуть інформацію про потребу у військовій техніці.
— Міноборони також видало наказ, яким дозволило списувати втрачене у бою військове майно за спрощеною процедурою?
— Так. Йдеться, зокрема, про списання дронів, які часто втрачаються під час бойових дій, — додає Роман Лихачов, адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини. — Я працював із військовими, яким раніше для списання дрона потрібно було зібрати понад 30 документів. Цей процес міг тривати декілька місяців.
Згідно з ухваленими Міноборони змінами, відтепер для списання безпілотника потрібно отримати лише два документи: акт про проведення пуску в ході бойових дій та акт якісного технічного стану. Також командири рот, батальйонів чи бригад зможуть списувати втрачені внаслідок бойових дій БПЛА вартістю до 1,5 мільйона гривень без отримання погоджень від командування Повітряних сил, Сил логістики та Міноборони.
