У 92,9% випадків встановлені порушення. Відповідно до приписів споживачам мають повернути 3,2 мільйона гривень.
— Найчастіше скарги споживачів стосуються нарахувань за гаряче і холодне водопостачання, водовідведення та теплопостачання, — розповідає Михайло Нуцковський, в. о. начальника відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області. — Оплата за спожиті у будинку комунальні послуги нараховується за методикою №315 від 22 листопада 2018 року. Згідно з цим нормативним актом, надавачів послуг теплової енергії, гарячого та холодного водопостачання зобов’язали встановити прилади комерційного обліку (загальнобудинкові лічильники). А лічильники, які в квартирах мешканців, стали розподільними приладами обліку.
Всі нарахування проводяться відповідно до показників загальнобудинкового лічильника. При розрахунку оплати за спожиту холодну чи гарячу воду може виникати різниця між показниками приладу комерційного обліку та сумарними показами всіх квартирних лічильників. Тож ця різниця розподіляється на всіх мешканців пропорційно до спожитої гарячої чи холодної води. І часто саме добросовісні споживачі, які подають вчасно і правильно покази своїх лічильників, отримують квитанції з більшими нарахуваннями. Їх обурює те, що мають платити і за себе, і за сусіда, який не подає вчасно покази лічильника чи вдається до якихось махінацій. До прикладу, в багатоквартирному будинку спожито за місяць тисячу кубометрів гарячої води, а якщо додати всі покази розподільчих приладів обліку, то виходить лише 300 кубометрів. Куди поділися 700 — невідомо. Перевіряють мережу в будинку, чи немає витоків. Їх не виявляють. Підприємство, яке постачає воду, вважає, що послугу надано й мешканці будинку мають заплатити. Тоді ці 700 кубометрів води розділяють на всіх пропорційно до споживання. І людині, яка повідомила, що її лічильник зафіксував 10 кубометрів за місяць, нарахують більшу суму, ніж тому мешканцеві, який повідомив, що спожив лише 1 кубометр.
Методикою №315 і законом “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання” також передбачено, що всі розподільні прилади і прилади комерційного обліку мають бути повірені. Інакше їхні показники не беруться до уваги. Та, приміром, у квартирі проживав один чоловік, якого мобілізували у 2022 році. Термін повірки його лічильника завершився ще у 2023-му. Близьких родичів немає, оселя закрита. Споживач не може вирішити питання з приладом обліку, оскільки перебуває на фронті. Тож виникає дилема. Якщо не нараховувати плату за споживання без лічильника, то це буде порушення законодавства. Та всі ж у будинку знають, що цей мешканець тепер не живе в квартирі, а захищає Батьківщину.
Іноді трапляється, що в будинку налічується 30 квартир і лише в одній немає лічильника. Тоді споживачеві, який не встановив прилад обліку, виставляють рахунок з різницею між показниками комерційного лічильника й тими, які були на всіх розподільних приладах обліку. Сума до оплати може бути дуже великою.
Буває і так, що мешканець не повідомив вчасно про те, що його лічильник уже повірений. Коли ж каже про це надавачеві послуги й подає підтверджувальні документи, то, відповідно до законодавства, проводиться перерозподіл нарахування між рештою мешканців будинку пропорційно до спожитого за попередній період. Часто споживачі не розуміють, звідки такі донарахування. Та законом передбачено, що постачальна організація має право проводити подібні коригування в довільні 12 періодів (період — це один місяць).
До речі, тепло- і водопостачальним підприємствам варто повідомляти про кількість зареєстрованих осіб у помешканні. Для чого це? Приміром, виходить з ладу лічильник, його ремонтують, а тим часом оплата за ЖКП обчислюється за нормами споживання (відповідно до кількості тих, хто проживає у квартирі). Був випадок, коли людям нараховували оплату на трьох зареєстрованих у помешканні осіб, хоч один член їхньої родини помер ще вісім років тому. Але про це ніхто не повідомив надавачу послуги.
— На що ще скаржаться споживачі?
— 3 — 4% скарг стосуються неякісно наданих послуг управителями будинку. Зокрема, йдеться про прибирання прибудинкової території або місць загального користування, про неправильні перерахунки за ненадані послуги. От недавно споживач поскаржився, що у них не підмітають подвір’я, а кошти за це беруть.
— I що робити в такому випадку?
— Мешканці повинні звернутися до управителя, щоб той скерував представника для складання акта-претензії. Якщо протягом трьох днів цей представник не прийде на виклик, то такий акт складається без нього і підписується трьома мешканцями будинку. Далі документ подається управителю, який має п’ять днів для ухвалення рішення про перерахунок плати за ту чи іншу послугу. Або ж він має пояснити, чому не погоджується з актом-претензією. Щоправда, у нас були скарги на те, що в будинку не прибирають сходовий майданчик. А коли споживачі принесли договір, то виявилося, що вони самі відмовилися від цієї послуги.
А загалом у разі неправомірних нарахувань за ЖКП слід звертатися зі скаргами до територіальних органів Держпродспоживслужби.