Передбачено, що в умовах воєнного стану посвідчувати такі документи для військовослужбовців можуть їхні безпосередні командири.
— До початку повномасштабної війни скласти та посвідчити заповіт могли лише нотаріуси або уповноважені особи органів місцевого самоврядування, — пояснює Оксана Рябчук, юристка. — Але військовослужбовці ЗСУ та інших військових формувань, співробітники поліції, спеціальних правоохоронних органів, цивільного захисту населення, котрі залучаються до заходів із гарантування національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії іноземної держави, під час несення служби не завжди мають змогу звернутися до нотаріуса або до органу місцевого самоврядування. Тому Кабінет Міністрів надав право посвідчувати заповіти командирам військових формувань або іншим уповноваженим особам, котрих призначають своїм розпорядженням командири.
— Яким чином відбуватиметься процедура посвідчення заповітів?
— Вона нічим не відрізняється від нотаріального посвідчення. Військовослужбовець, працівник правоохоронного органу чи цивільного захисту населення повинен надати лише свій паспорт. Жодних оригіналів та копій документів на рухоме, нерухоме чи інше майно не потрібно. Командир повинен пояснити своєму підлеглому про правові наслідки складання заповіту, з’ясувати його дійсну волю на оформлення такого документа, а в разі потреби допомогти скласти текст.
— Скільки це буде коштувати?
— Згідно з Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 07.07.2012 року №811, за посвідчені іншими посадовими та службовими особами заповіти, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, державне мито не сплачується. Отже, така процедура безплатна.
— Чим відрізняється посвідчення від реєстрації?
— Посвідчення заповіту — це викладення письмової волі заповідача, а його реєстрація — це внесення заповіту в Спадковий реєстр та присвоєння йому індивідуального номера. Посвідчений, але не зареєстрований заповіт є недійсним.
— Хто вносить дані до Спадкового реєстру?
— Посвідчений заповіт реєструє командир чи інша уповноважена особа під окремим порядковим номером. Далі Генеральний штаб Збройних сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) орган надсилає заповіт до Міністерства юстиції або його територіального підрозділу, а той передає нотаріусу, який здійснює реєстрацію у Спадковому реєстрі, зберігає його у себе і зобов’язується передати до відповідного державного нотаріального архіву після припинення дії воєнного стану.
Хоча наразі є ще багато неузгоджених моментів у практиці застосування ухваленої Кабміном постанови, військовослужбовці, котрі перебувають на передовій, здобули змогу зафіксувати право на розпорядження своїм майном на випадок їхньої смерті чи загибелі.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як формують 47-й Штурмовий полк ЗСУ
