У минулому він працював журналістом, а історія та краєзнавство — його хобі. Про рідний край, зокрема й про кахлі, що зберігаються в історико-краєзнавчому музеї села Заланів на Рогатинщині, Мирон Мельник може розповідати годинами.
“Нині живемо в такі часи, що все, що пов’язане з Україною, її історією, боротьбою, військом, культурою, літературою, — надзвичайно важливе”, — зазначає 69-літній прикарпатець.
Сама будівля збірні — стара, їй понад 130 років, має площу 200 метрів квадратних. Колись тут була резиденція священника, в радянський період — лікарня та швейний цех. У 1990-х будинок занепадав. Стараннями пана Мирона його підновили, і в 2015 році відкрився музей, який діє на громадських засадах. Тут зібрано 3150 експонатів — старовинний одяг, посуд, меблі, предмети сільського побуту, археологічні знахідки, книжки, листівки, фотографії. Окраса музею — колекція кахлів. “Це різновид кераміки, художньо-декоративна плитка, якою облицьовували й надалі облицьовують печі та стіни приміщень. Використовували їх і при будівництві фонтанів, — зауважує Мирон Мельник. — Кахлі виробляють з глини, яка накопичує тепло, і навіть коли піч уже не нагрівається, вони віддають це тепло назовні, обігріваючи приміщення”.
Фото Галини Беднарчик
У музеї Заланова зберігається 365 кахлів з Рогатина, Бережан, Івано-Франківська, Львова. У місті Лева прикарпатець віднайшов навіть унікальну кахельну “корону” — верхівку печі. “Майстри робили ремонт в одному з помешкань і, на жаль, розбили її. А я “корону” склеїв. Ймовірно, це робота віденських майстрів”, — зазначає збирач старовини.
Чимало кахлів краєзнавець привіз до музею з приміщення Рогатинської гімназії імені Володимира Великого. За словами пана Мельника, у 1925 — 1926 роках тут був директором Антін Крушельницький — знаний письменник, критик і літературознавець, якого знищила радянська влада. Коли він прибув до Рогатина, то був вражений красою місцевих кахлів, вважав їх побутовими мистецькими творами.
Більшість експонатів сільського музею виготовлені в ХІХ — на початку ХХ сторіч. Кахлі мають круглу, квадратну, овальну форми. А розмаїття кольорів просто вражає — це і світло- та темно-зелені, світло-оранжеві, сірі, білі плитки. Також на одній кахлі може поєднуватися декілька барв. Цікаві плитки з рослинними та геометричними візерунками (листя дуба, каштана, яблуневого цвіту) і так звані кахлі-вишиванки, орнаменти яких нагадують вишивку на сорочках і рушниках.
