Найвищий рівень релігійності зафіксовано у старших вікових групах і в західному регіоні. Водночас, як свідчать дані Центру Разумкова, серед жителів сіл більше вірян, ніж серед мешканців міст.
— Коли стається якась стресова ситуація, як-от війна, кількість людей, які вірять у Бога, збільшується, — каже заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко. — Для прикладу, 2013 року, до збройної агресії, яку Росія розпочала проти України, громадян, які вважають себе вірянами, було 67%, а з початком війни, у 2014-му, їх кількість зросла до 76%.
Коли ж відбувається адаптація до стресової ситуації, показник релігійності починає знижуватися. Скажімо, у 2018-му частка вірян становила вже 72%, а у 2021-му — 68%. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в 2022-му їх знову побільшало — до 74%. Однак уже в наступних роках стало менше — до 70,5% у 2023-му та до 68% наприкінці 2024-го. Тобто цей показник повертається до середніх значень, які ми спостерігали у відносно спокійні роки. Але не опускається до 58% — показника, який був у 2000 році.
— У яких регіонах частка вірян більша, а в яких — менша?
— Під час останнього опитування 85% жителів західного регіону заявили, що вважають себе вірянами. На Сході таких 55%, у Центрі — 65%, на Півдні — 62%. Як бачимо, рівень релігійності найвищий на Заході, а найнижчий — на Сході. Таку картину ми спостерігаємо вже протягом багатьох років, відколи проводимо опитування. Це очікуваний результат, адже у східному регіоні досі маємо найбільший осередок радянської ментальності.
Тут, однак, варто зауважити, що проти 2000 року частка тих, хто вважає себе вірянами, у центральному, південному та східному регіонах зросла, а у західному не змінилася. Отже, різниця між регіонами у кількості вірян зменшується.
— Люди якого віку найчастіше сповідують якусь релігію?
— Традиційно рівень релігійності є найвищим у найстарших вікових групах. Якщо у групі від 18 до 24 років вірянами назвали себе лише 52%, то врешті вікових груп цей показник вищий — від 61% до 76%. Опитування засвідчило: що молодші респонденти, то менше серед них вірян. Це, можна сказати, загальноєвропейська тенденція.
Додам, що у нас вірян більше серед жінок, ніж серед чоловіків (76% і 58% відповідно), і серед жителів сіл, ніж серед жителів міст (76,5% проти 63,5%).
— До якої конфесії найчастіше зараховують себе опитані?
— Понад 55% респондентів кажуть, що вони є православними, 12% — греко-католиками, майже 10% вважають себе просто християнами, 2,5% є парафіянами протестантських та євангелічних церков, 1% — римо-католиками, а 18% не підтримують жодного з релігійних віросповідань. Зазначу, що після 2014 року кількість тих, хто зараховує себе до православних, зменшилася із 70% до 55%. Водночас дещо більшою стала частка греко-католиків — вона зросла з 8% до 12%.
