Жнива у розпалі. Аграрії збирають ранні зернові. Якщо у тилових областях фермери спокійно працюють у полі, то геть інша ситуація у прифронтових.
Агропідприємство “УКАН” в селищі Білозірка Херсонської області зараз займається збором озимого і ярого ячменю, озимої пшениці та гороху. Керівник господарства, 28-річний Андрій Повод, каже, що щодня доводиться працювати під обстрілами окупантів.
“Тиждень тому внаслідок ворожого обстрілу загорілося поле з ярим ячменем. З 43 гектарів згоріло 13, з яких ми могли б зібрати 40 тонн зерна, — розповідає фермер. — Решту поля вдалося погасити. А кілька днів тому з вини ворога палало поле озимої пшениці. Ми швидко загасили вогонь, але все одно втратили близько 1,5 гектара врожаю”.
За словами фермера, окупанти обстрілюють поля ствольною артилерією, реактивними системами залпового вогню та дронами. А нещодавно атакували базу підприємства. “Обстріл стався через 10 хвилин після того, як усі працівники завершили роботу й пішли переодягатися. Якби вдарили раніше, наслідки могли б бути трагічними, — каже співрозмовник. — До речі, якщо до війни у нас працювало близько 30 осіб, то тепер — половина”.
Війна завдала підприємству колосальних втрат. У 2022 році окупанти захопили господарство пана Андрія. 6 березня 2022 року фермер їхав на роботу, однак його авто обстріляли російські військові. Він дістав два кульові поранення — у руку та шию. Лікувався кілька місяців.
“Окупанти не допустили нашу охорону на підприємство і зайняли всю територію. Наш автопарк налічував десятки одиниць техніки, зокрема два сучасні комбайни. Загарбники розікрали все, що змогли, а що не змогли забрати — знищили, — продовжує Андрій Повод. — Один комбайн спалили, а іншим косили наші поля та поля сусідів... До речі, наш обгорілий комбайн тепер стоїть на українсько-польському кордоні як демонстрація дуже дорогої ціни українського зерна”.
В ангарах, де зберігалося збіжжя, російські військові розмістили свою техніку. Перед цим вивезли звідти дві тисячі тонн пшениці, тисячу тонн соняшнику і 400 тонн насіння льону. Загальні збитки підприємства становлять 6,5 мільйона євро.
Фермер каже, що лише цього року вдалося зібрати перший урожай від початку повномасштабного вторгнення.
Фото з архіву співрозмовника
“Минулого року через щільне замінування ми пропустили сівбу, — провадить далі пан Андрій. — Згодом почали розміновувати поля власними силами. Це забрало близько пів року. Одного разу мій працівник наїхав трактором на нерозірвану касету, сталася детонація. На щастя, він не постраждав, тільки техніка. Загалом ми обстежили усю нашу землю — півтори тисячі гектарів. Благодійний фонд на сівбу надав трактор з сівалкою, а тепер — комбайн для збору. Насіннєвим матеріалом допомогли, зокрема, фермери з Одещини”.
Аграрій зауважує, що цьогорічний урожай непоганий. “Але через те, що склади підприємства зруйновані внаслідок бойових дій, нині зерно зберігаємо у полімерних рукавах”, — зауважує фермер.
52-річний Андрій Воронкін, керівник господарства “Колос” у Харківській області, також каже, що працювати нині у полі непросто.
“Нещодавно літак пролетів — половину поля з пшеницею згоріло, — каже чоловік. — Крім того, доводиться їздити між мінами, щоб зібрати свій урожай. Є наші поля неподалік зони бойових дій, буває дуже гучно. Попри все, ми вже зібрали близько 10 тисяч тонн зерна з 4 тисяч гектарів. У планах збір кукурудзи, соняшнику, сої”.
Для своїх працівників підприємець закупив спецспорядження. “У кожному тракторі та комбайні у нас є бронежилет і каска, спеціальні рукавиці, окуляри, — каже пан Андрій. — Також маємо додаткові вогнегасники, ковдри для гасіння пожеж. З нами працюють сапери, ми придбали карету “швидкої”, є медсестра, щоб у разі потреби швидко надати допомогу”.
Погода цьогоріч теж додала клопоту аграріям. За словами пана Андрія, 107 днів у районах, де його поля, зовсім не було дощу. А у травні вдарили приморозки.
39-річний Олександр Шафорост, голова СФГ “Женьшень”, каже, що й на Сумщині фермери щодня стикаються з викликами. “І поля горять, і бахкає поряд, і працівників бракує, — скаржиться голова господарства. — Наприклад, двох мобілізували до ЗСУ, ще двоє отримали повістки. Голів фермерських господарств наразі не чіпають, але хто знає, як буде далі. Та намагаємося вижити і працювати. Наприклад, пробуємо брати на роботу працівників віком до 25 років, щоб утримати господарство на плаву. Також працюємо над захистом урожаю — запускаємо дрони. Але через постійні обстріли та роботу РЕБів вони падають на поля і розбиваються. Та, дякуючи Богу, на полях стоїть гарний врожай, сподіваємося його вчасно зібрати і на те, що ціна на нього буде адекватна — хоча б не нижча за собівартість”.
Тим часом рятувальники прифронтових областей кажуть, що ворог прицільно обстрілює поля з українським зерном. “Лише за тиждень сталося п’ять пожеж на хлібних полях Харківщини, — розповідає начальник ГУ ДСНС України в області Артем Астахов. — Знищено понад 75 гектарів пшениці. Співробітникам ДСНС вдалося врятувати близько 370 га збіжжя”.
