Вісь, навколо якої обертається наша планета, нахилилася на 31,5 дюйма (майже 80 сантиметрів) менш ніж за 20 років. За словами геофізика із Сеульського національного університету Кі-Веон Сео, це сталося через діяльність людини. Адже за два останні десятиліття люди використали понад 2150 гігатонн підземних вод. “Наше дослідження показує, що перерозподіл грунтових вод найбільше впливає на зміщення осі обертання Землі”, — зауважив науковець.
— Торік у Китаї побудували величезне водосховище. Внаслідок появи такої великої маси води в певній ділянці на кілька сотих відсотка сповільнилась швидкість руху обертання Землі, — каже Ігор Кархут, доцент кафедри будівельних конструкцій та мостів НУ “Львівська політехніка”. — Крім того, відбуваються й інші, вагоміші процеси. Приміром, маса одних тектонічних плит зменшується через зменшення поверхні льоду (внаслідок танення льодовиків в Антарктиді й Гренландії), а інших плит — збільшується зі збільшенням маси океану. Це впливає на зміни руху тектонічних плит (як наслідок — з’являються нові джерела землетрусів), перерозподіл маси в земній корі. При тім змінюється швидкість руху Землі довкола своєї осі. Усі ці процеси можуть впливати й на зміщення осі обертання планети.
— Вісь нахилу Землі можна порівняти з дзигою — якщо її розкрутити, вона не буде вертикальною, створюватиме конус. Тож вісь має незначне коливання. При тім варто зазначити: людина впливає лише на земну кору (тоді як є ще мантія і ядро), — додає Павло Шубер, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії ЛНУ імені І. Франка. — Змоделюймо таку ситуацію: приміром, з певного артезіанського басейну люди викачали й використали велику кількість води. Утвориться пустота, яка може вплинути на загальне переміщення мас. Проте Земля буде шукати баланс.
Науковці зафіксували зміщення всього на 80 сантиметрів. Іншими словами, йдеться про зміщення осі нахилу менш ніж на одну секунду. Це незначна й невідчутна зміна. Якби було інакше, залежно від зміщення осі відчутно змінився б кут падіння сонячних променів. До прикладу, якби Полярне коло змістилось на видиму величину в бік Європи, клімат тут би став холоднішим. А якби широта тропіка змістилась на 5 градусів, до нас надходило б більше тепла.
— Тобто зміни клімату й глобальне потепління не можуть бути з цим пов’язаними?
— Науковці досі не дійшли спільної думки щодо теперішніх змін. Одні кажуть, що це результат парникового ефекту, інші покликаються на природні цикли. За цією теорією, на стику тисячоліть відбувається значне потепління. Скажімо, наприкінці X століття вікінги плавали до Гренландії, отже льоду тоді не було. А згодом (через кілька століть) відбулося значне похолодання й вікінги загинули. Тож клімат — доволі динамічна система.
Щобільше, всі материки переміщаються на кілька сантиметрів, унаслідок чого виникають, зокрема, землетруси й цунамі. І це також може впливати на зміну нахилу осі нашої планети. Але чи вплив їх істотний? До прикладу, відповідно до теорії дрейфу літосферних плит, через 250 мільйонів років усі материки мають зійтися знову в один. Тож наразі результати нового дослідження важливі лише для науки.
