“Мороз знищив усе — розсаду помідорів, перцю, огірків, кабачків. Доведеться садити знову”, — зітхає Віктор Кучер із тернопільського села Добровляни. Воно розташоване у долині Дністра і славиться унікальним мікрокліматом: тут завжди тепліше, ніж деінде в цій місцевості. Утім травневий мороз і тут знищив рослини на городах чи не всіх господарів.
Через приморозки повсюдно в Західній Україні люди втратили чимало грошей. Та і праця, яку вклали, пропала намарно. “На дачі загинули помідори й огірки, — розповідає читач “Експресу” Михайло з Тернополя. — А на розсаду я витратив 500 гривень! Тепер доведеться купувати знову...”
У деяких місцевостях стовпчик термометра опускався до 6 градусів морозу. Тож рослини пошкоджені навіть у теплицях, які не опалювали.
“Ми замовили розсаду в господині, яка має теплиці у Підволочиському районі, — розповідає Наталя Кікта. — Днями жінка зателефонувала — вона у розпачі! Помідори і перець, які вирощувала на продаж, знищив приморозок. Збитки — страшні”.
“Почорніло листя і стебла картоплі, помідорів і перцю, — перелічує Дмитро Данчук, мешканець села Коропець. — Бобові культури взагалі знищені, пошкоджені китиці й молоді пагони на винограді”.
“У нас уночі було 5 градусів морозу та висока вологість, — каже Анатолій Осипенко з Долини, що на Івано-Франківщині. — Картопля, помідори — все почорніло. Томати пересадив одразу, а що робити з бульбою — ще не знаю... Сад змерз — вишні, яблуні, груші. Полуниця саме квітла... Думаю, цьогоріч урожаю плодових та ягід не буде взагалі”.
“Минулого тижня і на Львівщині фіксували 6,5 градуса морозу вночі, — каже Марія Швайгер, завідувачка сектора агрометеорологічних прогнозів Львівського регіонального центру з гідрометеорології. — Загинув увесь висаджений на полі буряк. Приморозки згубно вплинули на горіх, виноград, агрус, черешні, суницю садову. Перець і помідори доведеться пересаджувати”.
У ФЕРМЕРІВ — МІЛЬЙОННІ ЗБИТКИ
“Весняні морози пошкодили бутони ріпаку на площі близько 600 гектарів, — каже Павло Давидюк, фермер із Ківерцівського району Волині. — Зазвичай ми збираємо 4 тонни врожаю з гектара, а цього року, аби по три тонни вдалося. Наші втрати через погодні примхи — шість мільйонів гривень!”
У фермерському підприємстві, що у Бучацькому районі Тернопільщини, приморозки пошкодили 20% посівів. “Найбільше постраждали теплолюбні кукурудза, соя і соняшник, — розповідає керівник підприємства Петро Гадз. — Зниження температури було стресом і для ріпаку, який похилився в період цвітіння й однозначно дасть меншу врожайність. Пошкодила низька температура і пшеницю. Збитки ще підраховуємо...”
“У нашому господарстві приморозки пошкодили цвіт яблунь у садах на площі 50 гектарів, — розповідає Ярослав Максимів, агроном. — Знищено 100% майбутнього врожаю!”
ЩО РОБИТИ З КАРТОПЛЕЮ?
Чи не найбільше нарікань — на змерзлу картоплю. Через приморозки рослина на городах сотень тисяч господарів почорніла. “У виграші — господарі, які були готові до приморозків і захистили картоплю, зокрема, насипали над нею гребені землі заввишки 18 сантиметрів”, — каже Оксана Руженкова, виконавча директорка Української асоціації виробників картоплі.
А що робити тим, хто не вдався до такого методу? Чи можливо врятувати бульбу зараз? “Якщо почорніли листки, а стебло — ціле та зелене, картопля відновиться, але треба допомогти їй рідкими добривами і стимуляторами росту”, — твердить Оксана Руженкова.
“Хочу пояснити природу почорніння рослини, — долучається завідувачка науково-дослідної лабораторії інноваційних технологій ТОВ “УНПЦ “Інститут живлення рослин” Марія Августинович. — У клітинах рослини під впливом низької температури замерзає внутрішньоклітинний сік, від цього клітину розриває, припиняється фотосинтез, і вона набуває білого кольору, а при вищій температурі вдень — чорніє. Власне, у цей період рослина “зависає” — не розуміє, що з нею відбувається.
Аби запустити гормональний процес, слід якнайшвидше використати своєрідні ферменти росту. Тоді рослина не витрачатиме додаткову енергію на те, щоб відновитися. Хоча навіть із такою “реанімацією” потенціал врожаю зменшиться приблизно на 20%. Та якщо не допомогти картоплі після морозу, можна недорахуватись 60 — 70% врожаю...”
Галина Нагорняк із Київщини знає народний спосіб відживлення змерзлої картоплі: “Дуже добре працює в такому випадку добриво з дріжджів: розведіть 100 грамів продукту у десятилітровому відрі теплої води, додайте 4 — 5 ложок цукру і залишіть на 2 — 3 години. А потім пів літра цієї суміші розводьте у відрі води і поливайте рослини”.
Якщо ж рослина загинула — її слід прибрати з городу і посадити новий саджанець. “Добриво зі змерзлої рослини навряд чи вийде, бо ж які мінерали та корисні речовини вона віддасть?” — каже Марія Августинович.
А ЯКЩО ЗНОВУ МОРОЗ?
Що робити, якщо погода знову здивує морозом? “Найдоцільніше накрити саджанці агроволокном”, — додає Марія Августинович. Галина Нагорняк радить накривати рослини картонними коробками та соломою. Господар Петро Ковальський із Львівщини додає до цього списку сіно, листя.
“А картоплю можна устелити землею, — радить чоловік. — Навіть якщо рослина уже зеленіє — нема нічого страшного у тому, що ви загорнете її землею, адже це порятунок від морозу.
А от дерева раджу перед приморозками обприскувати водою — робити такий собі мінідощ. Якщо вночі вдарить мороз, то ця вода на листі і квітах заледеніє, утворить крижану скоринку. І саме лід не дасть сильнішому морозу проникнути в рослину та знищити її”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як працює один із найбільших авторинків Західної України в умовах карантину
