У листопаді синоптики чи не щодня попереджають про сильні тумани. У низці регіонів через це навіть оголошують підвищений рівень небезпеки, адже в тумані суттєво знижується видимість на дорогах.
— Тумани пов’язані з охолодженням нижнього приземного шару повітря і характерні для осені, коли температура повітря, особливо вночі, починає різко знижуватися, — розповідає Павло Шубер, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії ЛНУ імені І. Франка. — Звісно, в інші пори року вони теж формуються. Та, до прикладу, восени приземні тумани спостерігаються значно частіше, ніж навесні.
— А які загалом бувають тумани?
— Залежно від того, як відбувається процес охолодження повітря, тумани поділяються на радіаційні, адвективні, радіаційно-адвективні, тумани випаровування та інші.
Так, радіаційний туман виникає переважно у вузькому приземному шарі повітря. Адвективний — при охолодженні теплого і вологого повітря, що рухається над холоднішою поверхнею. Адвективно-радіаційний формується над охолодженою сушею переважно вночі в холодний період року. А туман випаровування утворюється у холодному повітрі при його пересуванні над водяною поверхнею, яка тепліша на 10 градусів.
За умов, коли повітря, яке піднімається вздовж схилів гір або високих хребтів, охолоджується, спостерігаються орографічні тумани. Фрагментарні формуються у долинах річок через різницю температур водойми й навколишнього середовища. Або в ярах і балках, де осідає холодніше повітря й конденсація інтенсивніша. А ще тумани можуть виникати у шарі при землі або підійматися високо на сотні метрів. Тому під час прогнозування застосовуються терміни на зразок: “туман у низинах”, “поземний (приземний) туман”, “надводний туман”, “туман на схилах”...
— Чим небезпечні тумани?
— По-перше, вони зменшують видимість. І це найбільш небезпечно для автомобілістів і для авіації. По-друге, разом з забруднювальними речовинами, димом і пилом туман утворює смог. Він формується зазвичай у населених пунктах, де є об’єкти, з яких у повітря надходять викиди забруднювальних речовин.
До речі, залежно від очікуваної видимості й від тривалості туману визначається рівень небезпеки (жовтий або помаранчевий). Наприклад, туман з видимістю менше як 500 метрів і тривалістю понад три години вже небезпечний. При видимості менше як 100 метрів і тривалості туману більше як 12 годин рівень небезпеки — помаранчевий.
