40-річний викладач Сергій Яремчук провів експеримент, аби зрозуміти: як це — жити на мінімальну українську пенсію.
“Не раз, ідучи вулицею, я спостерігаю за людьми похилого віку і з жахом думаю, як багатьом із них вдається вижити на ту невеличку виплату, яку дає держава після виходу на заслужений відпочинок. От і спробую прожити місяць на мінімальну пенсію, яка становить 1497 гривень", - каже він.
Перші два тижні його експерименту не назвеш легкими: чоловік суворо обмежив свої витрати, довелось сісти на дієту. Які висновки він зробив, на що витрачав кошти та як економив у перші 14 днів життя на мінімальну пенсію, можна прочитати тут.
А скільки коштів і на що вистачило викладачеві на третій та четвертий тиждень експерименту?
Тиждень 3. Залишилося 947 гривень. Переходжу на вівсянку. Докупив хліба, трохи сосисок, невеликий йогурт та вівсяне печиво. У чеку — 110 гривень. Запареної вівсянки з вареним яйцем виявляється малувато. “Допихаюся” вівсяним печивом із півлітра чаю. Дедалі частіше думаю про м’ясо: хочу жирної смаженої або тушкованої свинини. Так, щоб жир аж стікав по бороді, коли їстиму. Ги-ги. Ото загострення після двох тижнів “посту”!
Тримаюся. З жахом очікую рахунків за комунальні послуги. У середу моє самопочуття погіршується. Слід купити та вжити трохи ліків, щоб раптово не втрапити на лікарняний. В аптеці витратив ще 150 гривень. Тиждень “добиваю” смаженою картоплею (добре, що своя) з кавалком домашнього сала (знову велика подяка дядині Марії та передчасно вмерлій свині Явдосі).
Тиждень 4. Бажання жити довго й щасливо на пенсії розбивається об залишок виплати — 687 гривень. Розумію, що цього місяця мені не світять нові труси та шкарпетки, як і сякі-такі смаколики та похід у театр.
Прийшли рахунки за комірне. З урахуванням субсидії та теплого місяця (вдалося трохи зекономити на опаленні), разом до оплати — 604 гривні. На прожиття залишилось 83 гривні. Три дні закидаю у шлунок пісний рис.
У середу ввечері смажу картоплю. Смажу багато, щоб вистачило на 2 — 3 дні. У четвер не витримую: на 50 гривень купую фарш та варю суп із фрикадельками. Трохи фаршу зекономив і зліпив декілька котлет. Уже рис таким жахливим не здаватиметься і до кінця тижня точно дотягну.
Залишилося 33 гривні. Іду з роботи через базар. Пахне яблуками — несамовито! Таки спокусився і купив декілька на 13 гривень. Сумно дивлюся на двадцятку в руці. Незважаючи на поганий зір, починаю чітко бачити логотипи кондитерських фірм на іншому боці вулиці. Зітхаю і на 10 гривень купую декілька шоколадних цукерок, а на десятку, яка залишилася, поповнюю рахунок мобільного телефона, щоб хоч гудки пускати друзям та рідним.
Ура! Я таки дожив до кінця місяця!
У перший день після експерименту купив кавалок свинини і підсмажив собі два добрячі стейки. Пішли, як у суху землю. Випив півлітра чаю, лежу й думаю, як мало насправді потрібно старшій людині для нормального життя: добра їжа, тепло у хаті, здоров’я та своєчасна медична допомога...
ВИСНОВОК
Протягом місяця мені було лячно та трохи моторошно. Періодично хотілося їсти й чогось смачненького. Єдиний плюс: скинув 2 кілограми. Вже передумав жити до глибокої старості.
Усім зичу здоров’я та достатку, а на старість — достойної пенсії.
З повагою Сергій ЯРЕМЧУК
