П’ятеро невідомих побили 41-річного Василя Давиденка невдовзі після камінг-ауту (публічного визнання своєї сексуальної орієнтації). Поліцейські відкрили кримінальне провадження за ст. 161 ККУ. “Стаття пов’язана із завданням тілесних ушкоджень на грунті нетерпимості, зокрема, до сексуальної орієнтації, — пояснює атовець. — Це вперше визнали, що в країні є така проблема”.
Василь каже, що ще в 11-12 років усвідомив, що його не приваблюють дівчата. Згодом одного дня зізнався собі у тому, що “голубий”. Але лише під час навчання в університеті зміг відкритися іншим. З часом у Василя зав’язалися міцні стосунки. Його коханий Арсен був військовослужбовцем, у 2013 році підписав контракт, у 2014-му потрапив на фронт. Услід за ним Василь теж пішов до війська.
Брав участь у боях на Луганщині. У лютому 2015 року Арсен загинув під Дебальцевим. “Я тоді почорнів від горя, ридав, вив, не міг собі місця знайти”, — ділиться боєць.
У липні 2015 року Давиденка звільнили з лав збройних сил за станом здоров’я, коли внаслідок мінно-вибухової травми він зазнав контузії. Згодом отримав статус інваліда війни. 19 серпня він публічно розповів про свою сексуальну орієнтацію.
“Зізнання, яке я зробив під час зустрічі міжнародних організацій, назрівало давно, — констатує атовець. — Я відкрився, бо мене вже нічого не стримувало”.
Зв’язок із рідними у Василя обірвався: двоє старших братів служать в армії РФ, мама влітку 2014 року виїхала до Криму. Один із братів якось написав йому: “Давно не виделись. Но если увижу тебя в прицел, пристрелю, су...а”.
Після камінг-ауту Василеві довелося обмежити доступ до своєї сторінки в соцмережі, адже, окрім слів підтримки, на нього посипалося чимало образ. На кшталт: “Чтоб я сдох жить в стране, где меня защищают пида..сы”.
Потім ветеран дізнався, що колеги поширювали про нього у приватних повідомленнях таке: “Максимальний репост! Давиденко — піда..с”.
Фото з архіву героя
Наприкінці серпня Василь повертався ввечері додому, біля під’їзду побачив п’ятьох чоловіків, які звернулися до нього: “Василь? Цікаві інтерв’ю даєш”. Далі — несподіваний удар в пах. “Голову я прикривав руками, а спину врятував пластиковий корсет, який ношу через остеохондроз, кили та спондильоз — хвороби, що розвинулись на війні”, — розповідає потерпілий. Нападники били ногами, Василь отримав численні забої. На початку жовтня ветеран мав пройти медико-соціальну експертну комісію для підтвердження інвалідності.
Але знову став жертвою злочину.
“Восьмого жовтня я обідав у кафе, — розповідає Василь. — Пригадую, вийшов покурити, поставив наплічник. Наступний спогад: якийсь молодик схопив мої речі, я побіг за ним, далі — бійка, я відключився. Не пам’ятаю, як увечері дістався до помешкання”.
У чоловіка викрали всі документи: паспорт, військовий квиток, посвідчення УБД та інваліда, медичні виписки, банківські картки. Наступного дня звернувся до поліції.
Поліцейські затримали злочинця — за повідомленнями, які надходили з банку про оплату покупок з картки Василя.
Правоохоронці припускають, що той підсипав атовцеві у напій клофелін. Проходження МСЕК довелось відтермінувати, адже спершу потрібно відновити всі документи. Та, незважаючи на все, чоловік сповнений оптимізму. Каже, що дуже допомагають слова підтримки, зокрема, від хлопців, які зараз на фронті.
Читайте також про те, кому вигідно регулярно лякати українців страшним холодом
