Відтепер повний титул Глави УПЦ КП звучатиме так: "Святійший Блаженнійший (ім'я), Архієпископ і Митрополит Києва — Матері міст Руських, Галицький, Патріарх всієї Руси-України, Свято-Успенських Києво-Печерської та Почаївської Лавр Священноархімандрит". Скорочена форма: "Святійший (ім'я), Патріарх Київський і всієї Руси-України", але допускається також: "Блаженнійший Архієпископ (ім'я), Митрополит Київський і всієї Руси-України".
Під час богослужінь титул Предстоятеля УПЦ КП звучатиме як і раніше, відповідно до текстів Служебника та Чиновника Архієрейського служіння: "Святійшого (ім'я), Патріарха Київського і всієї Руси-України".
Вищому духовенству УПЦ КП продовжують закидати, що не годиться Предстоятеля Патріархом називати, оскільки не було встановлене патріаршество Української Православної Церкви.
"Але ж "патріарх" — це не сан, а посада. Патріарх — це перший серед митрополитів, — розповідає Експрес-онлайн Дмитро Горєвой, релігієзнавець, директор Центру релігійної безпеки. — У православній традиції, на відміну від вірмен та католиків, патріарх є найвищою посадою в Церкві. Відповідно він немає над собою вищої посади. Це як генерал. Поки ми ще не маємо Томоса про автокефалію в нас немає визнаного Світовим Православ'ям патріарха. А Філарета відновили в статусі митрополита, оскільки саме в такому статусі він був засуджений РПЦ.
Щоб у стосунках з Вселенським патріархатом не виникало зайвих запитань, але й водночас, щоби паства не думала, що її зрадили і патріарх вже не патріарх, обрано дипломатичний шлях. Для Помісних Православних Церков — титул архієпископа-митрополита, для внутрішніх — патріарха. Так, наприклад, є в українських греко-католиків".
На думку, фахівців, такий титул, який затвердили на синоді УПЦ КП, може залишитися і у Предстоятеля Української Православної Церкви, якого оберуть під час об'єднавчого Собору. "Адже згадані формулювання титулу є історично вивіреними та мають церковну традицію, — каже Дмитро Горєвой. — До незаконного підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату, очільники української Церкви офіційно мали титул "Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі", тому цілком логічно, щоби Предстоятель Єдиної Помісної Церкви мав такий титул, адже це відповідає українській традиції.
А от титул Філарета: "Свято-Успенської Києво-Печерської та Почаївської Лавр Священноархимандрит" — це, гадаю, заявка на Лаври. Відомо, що зараз вони не належать УПЦ КП, але занесення їх, як найбільших національних святинь, до офіційного титулу Предстоятеля є не тільки історичною справедливістю. Слід розуміти, що в УПЦ КП воліють бачити обидві Лаври в новій автокефальній Церкві".
