1 листопада у римо-католиків, а 8 листопада у православних вшановують пам’ять померлих. Цікаво, що поховання не є догматичною темою, і воскресіння мертвих, яке сповідують християнські конфесії, не залежатиме від того, похована людина чи спалена. Але все ж щодо кремації у християн є чимало застережень. Більше — у нашій дискусії за участю представників різних Церков.
— Як Церква ставиться до спалювання померлих? Чи існує заборона на кремацію і чим вона аргументована?
— У християнстві традиційним способом поховання є погребіння тіла, — каже протоієрей Михайло Сивак, проректор ЛПБА (ПЦУ). — Згідно з християнською практикою, також вшановуються мощі — рештки тіл святих людей. А от для язичників характерним способом поховання було спалення.
— Для християн основна правда віри — воскресіння Ісуса Христа. Людина ж лише один раз живе в цьому світі і лише один раз помирає. Не існує такої дійсності, як реінкарнація, тобто чергового життя в іншому тілі. А Ісус переміг смерть. Його життя триває вічно. І у кожного християнина є надія на таке ж життя — вічне після нашого воскресіння, — каже отець Якуб Гонцяж, священник з ордену домініканців РКЦ. — Після хрещення сам Бог проживає в наших тілах, надаючи їм особливої цінності та гідності.З цього випливає все пов’язане з християнським похороном і похованням тіла. Католицька Церква проти будь-якої форми поховання померлого, що могла б заперечити або применшити гідність людського тіла або підірвати віру у воскресіння. Намір кремації не може грунтуватися на мотивах, які суперечать вірі у воскресіння тіла.
Католицька Церква проти будь-якої форми поховання померлого, що могла б заперечити або применшити гідність людського тіла або підірвати віру у воскресіння".
— Після другого приходу Христа, згідно з вченням Церкви, відбудеться остаточне воскресіння всіх померлих, — пояснює диякон УГКЦ Чину святого Василія Великого Яків Шумило. — Насправді важко припустити, якими будуть оновлені тіла при воскресінні. Коли ховають померлих, віддають шану також тілу. Тому Церква радить хоронити тіла померлих на цвинтарі чи у святому місці. А от кремація можлива за дозволом вищої церковної влади при певних вимушених умовах: бракує місць для поховання, коли не вистачає грошей на традиційне поховання, через санітарно-гігієнічні причини тощо.
— Лютерани допускають поховання покійних як шляхом покладення тіла в землю, так і шляхом кремації, — каже пастор Тарас Коковський, голова Галицької єпархії Української лютеранської церкви. — Перший спосіб найпоширеніший, але ніяк не пов’язаний з догмами. Християни успадкували його від юдеїв. Кремація ж у сучасній формі постала як наслідок нових обставин цивілізації — зростання чисельності міського населення, браку місця для поховання тіл померлих тощо.
Чи є підстава сумніватись у тому, що тіла кремованих християн зможуть воскреснути? Ні! У Євангелії написано: “Для Бога нема неможливої жодної речі”.
Чи є підстава сумніватись у тому, що тіла кремованих християн зможуть воскреснути? Ні! У Євангелії написано: “Для Бога нема неможливої жодної речі”.
— Якщо тіло піддане кремації, чи це означає, що не може відбуватися християнський похорон?
о. Якуб (РКЦ):
— Ще 100 років тому кремація тіла виключала можливість католицького похорону. А після ІІ Ватиканського собору з’явилася така можливість. Але існують деякі обмеження: похоронний обряд повинен відбуватися при тілі померлого. Після кремації урну з прахом слід помістити у могилу або в місце, спеціально призначене для неї на кладовищі. Католикам категорично заборонено зберігати урни з попелом померлих вдома, розкидати прах по землі, у воді чи повітрі, ділити попіл з іншими членами сім’ї тощо.
паст. Тарас (УЛЦ):
— Християнський похорон особи, яка піддається кремації, відбувається напередодні біля тіла покійного. Священник також може провести похорон, коли кремоване тіло привезене для поховання в іншому місці.
прот. Михайло (ПЦУ):
— У Святому Писанні є такі слова: “Бо ти порох, і до пороху вернешся”. Кремацію можна розглядати як пришвидшений процес тління тіла людини. Тож якщо християнина за якихось умов кремували, чин похорону звершується і людину відспівують. Зрештою такі випадки нині вже не рідкість. Трапляється так, що за кордоном помирають наші заробітчани. Оскільки не завжди є фінансова можливість перевезти тіло в Україну, то перевозять в урні прах — біля цієї урни й звершується чин похорону, а потім її кладуть у могилу.
Є навіть практика заочного відспівування, коли неможливо поховати тіло й взагалі немає решток. Так було із деякими нашими військовими. На цвинтарі у випадку заочного відспівування ставлять хрест і біля нього відчитують чин похорону.
дияк. Яків (УГКЦ):
— У випадку надзвичайних обставин християнський похорон можливий, якщо тіло піддаватиметься кремації. Прах має бути захоронений у землю або, за церковним дозволом, зберігатись в одній посудині й слід забезпечити відповідні умови його зберігання.
Його не можна поміщати, наприклад, у якісь медальйони. А також не дозволено розсіювати прах у повітрі, кидати у воду.
Читайте також про те, чому тривалі прогнози не справджуються і кому вигідно регулярно лякати українців страшним холодом?
