Українець, за даними ВООЗ 2018-го, випиває у середньому 13,9 літра чистого спирту на рік і надає перевагу міцним напоям. Тим часом щороку в країні реєструють понад 100 тисяч хворих на алкоголізм. Хоча, кажуть наркологи, таких значно більше — утім вони переконані, що з ними усе гаразд, і до лікарів не звертаються. А оточення алкоголіка часто лише сприяє тому, аби він і надалі пив.
“90% алкоголіків не хочуть лікуватися, — каже Тарас Потурай, психолог, психотерапевт із узалежнень, директор реабілітаційного центру “Назарет”. — Механізм ілюзій та заперечень не дозволяє алкоголікові зрозуміти, що він уже на дні. При цьому його рідні роблять чимало помилок у стосунках з такою людиною. Наприклад, приходить п’яний чоловік додому, а дружина готує йому їсти, розстеляє ліжко... Це не спонукає алкоголіка припинити вживати спиртне, адже йому здається, що все гаразд. Є що їсти, є де спати, про нього дбають...”
“Найперше рідним треба визнати, що проблема існує, — розповідає Анна Кальбус, спеціалістка психотерапії залежностей ГО “Центр “Дорога”. — Так, на початку шляху родичі залежного переповнені соромом, страхами, почуттям провини. Допомогу можна знайти в співтоваристві Анонімних Алкоголіків (АА) та Ал-Анон (сімейні групи для родини та друзів алкоголіків; анонімні, безплатні).
Рідним необхідно дати можливість хворому на алкоголізм стикнутися із наслідками хвороби, а не брати відповідальність за його дії на себе: не сплачувати борги, не чекати до опівночі з вечерею, не виправдовувати перед іншими...
Треба шукати допомогу, а не пробувати самотужки рятувати людину, перебуваючи в замкнутому колі повторюваних дій, які не приносять результату”.
“Так, любов’ю і турботою алкоголізм не вилікувати, — погоджується Юрій Шугалей, кандидат медичних наук, лікар-нарколог вищої категорії. — Потрібно звертатися до фахівців по допомогу”.
— Як переконати людину, що потрібно лікуватися?
Ю. Шугалей:
— Є таке поняття, як алкогольна анозогнозія — заперечення захворювання. Алкоголік на прохання рідних лікуватися реагує фразою на кшталт: “Лікуйтесь самі”. Він вважає себе здоровим, думає, що тяга до алкоголю — контрольована. Тому раджу взагалі не вживати слово “лікування”. Варто сформулювати прохання по-іншому: “Поговорімо з лікарем?” Далі сам хворий вирішуватиме, чи розпочинати лікування.
Т. Потурай:
— Дуже часто рідні чекають дива. Мовляв, колись алкоголік, який багато років пив, передумає і захоче лікуватися. Це хибна думка. Рідні мають втрутитися. Інакше ситуація буде лише загострюватися. Можна вдатися до мотиваційної сімейної інтервенції — спланованої спроби переконати алкоголіка розпочати лікування.
— Поясніть докладніше.
— Члени сім’ї повинні розповісти алкоголікові, як саме на них позначається його залежність. Наприклад, дочка каже, що батько відніс у ломбард золоту прикрасу, яку подарував на день народження — їй боляче через це. Або син мав їхати влітку у табір, а мама пропила всю зарплату — йому дуже образливо... Під час такої розмови не слід повчати, моралізувати, кричати. Треба говорити з повагою.
А ще варто підготувати ультиматуми для алкоголіка, якщо він не погодиться лікуватися. Ми це називаємо “закручуванням гайок”. Деякі жінки кажуть чоловікам, що більше не готуватимуть їсти, шеф на роботі може пригрозити алкоголічці, що звільнить її...
Найкраще починати розмову з алкоголіком, коли він тверезий або принаймні при тямі. Попередньо треба домовитися із фахівцем, який лікуватиме хворого.
— А якщо жодні аргументи не спрацьовують?
— Тоді оточенню алкоголіка слід дотримуватися усіх ультиматумів. Не слід жаліти цю людину. Варто стояти на своєму. Адже зазвичай залежна особа знає слабкі сторони рідних і вміє добре ними маніпулювати, звинувачувати, мовляв, це ви мене довели до пляшки! А якщо це не працює, алкоголік може вдаватися до погроз або насилля у сім’ї. У таких випадках слід захищатися — звертатися у поліцію, соцслужби. Можливо, переїхати в інше помешкання.
— Чи можна відправити алкоголіка на примусове лікування?
— Ні, у нас це незаконно. Хоча буває, що алкоголіки потрапляють у центри закритого типу, де їх утримують без згоди, як у в’язниці. Але це можна кваліфікувати як викрадення особи у змові з її рідними.
Ю. Шугалей:
— Ефекту від примусового лікування — жодного. От у радянські часи хворих на алкоголізм за рішенням суду утримували примусово півтора-два роки у лікувально-трудових профілакторіях. Однак це не допомагало побороти хворобу. Люди виходили з цього місця і продовжували надмірно вживати алкоголь.
Сьогодні, перед тим як починати процес лікування, пацієнт має написати інформовану згоду на лікувальні процедури.
— Iноді рідні починають лікування без відома хворого, підсипають якісь пігулки у їжу. Це дієво?
— Варто розуміти, що не існує чудодійної таблетки, яка може швидко вилікувати від алкоголізму. Позбутися алкозалежності можливо лише свідомо.
ДО РЕЧІ
У Європі вживають алкоголю більше, ніж у будь-якій іншій частині світу. Про це йдеться в оприлюдненому звіті ВООЗ. Мешканець Литви в середньому випиває 15 літрів чистого спирту на рік. Друге місце займає Чехія (14,4 літра). Загалом середньостатистичний житель Євросоюзу споживає понад дві пляшки вина впродовж тижня.
Читайте також про те, як лікарі ледь врятували хлопчика, який побоявся розповісти батькам про нещасний випадок
