Як повідомляє видання Science Daily, міжнародна група дослідників на чолі з представниками Брістольського університету провели три місяці неподалік одного з льодовиків Гренландії, передає НВ. Вчені досліджували талу воду, яка тече влітку з великого крижаного покриву, площею близько 600 квадратних кілометрів.
Використовуючи новітні датчики, фахівці виявили, що з глибин льодовика постійно виділявся газ метан. Тільки на цій території вони змогли засікти викид близько шести тонн метану.
Головна проблема в тому, що метан не повинен відкрито виходити в атмосферу, а перетворюватися на вуглекислий газ.
"Ключове відкриття полягає в тому, що більшість метану з глибин льодовиків Гренландії вивільняється через талу воду у великих швидких річках, перш ніж цей газ може бути окислений в СО2 - нормальний процес для перетворення метану, який знижує його парниковий потенціал", - говорить глава дослідження професор Джемма Уедхем.
Як відомо, метан є одним з трьох основних газів, що викликають парниковий ефект (разом із вуглекислим газом і водяною парою). Попри те, що метан існує в менших обсягах, ніж вуглекислота, його парниковий потенціал у 20-28 разів більше і він набагато сильніше впливає на підвищення температури на Землі.
Дослідження ж показало, що метан, який був зафіксований в глибині льодовиків Гренландії, постійно виділяється в атмосферу при таненні великих обсягів води навесні і влітку.
"Хоча ми знали, що метаноутворюючі мікроби були важливі в підльодовикових середовищах, наскільки вони важливі і широко поширені насправді - було спірним питанням. Тепер ми ясно бачимо, що активні мікроорганізми, які живуть під кілометрами льоду, не тільки виживають, але, ймовірно, і впливають на інші частини системи Землі", - говорить представник Бристольской школи географічних наук Гійом Ламарш-Ганьон.
Вчені збираються використовувати нову технологію для дослідження арктичної вічної мерзлоти і кращого розуміння, "як працюють ці захоплюючі системи і як вони впливають на планету".
