Парламент вніс зміни до закону “Про запобігання корупції”. Тож відтепер громадянам, котрі допомогли викрити корупцію, закон гарантує певні блага.
Як це працюватиме на практиці? Говоримо з Оксаною Нестеренко, керівницею міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції в Україні НУ “Києво-Могилянська академія”, Анастасією Красносільською, головою парламентського комітету з питань антикорупційної політики, та Олександрою Устіновою, членкинею комітету з питань правоохоронної діяльності.
— Насамперед поясніть: хто може стати викривачем корупціонера?
А. Красносільська:
— Особа, яка у зв’язку зі своєю професійною, трудовою діяльністю має інформацію про ознаки вчинення кимось корупційного правопорушення або скоєння злочину.
О. Нестеренко:
— Так, викривач — це не перший-ліпший заявник. Це людина, пов’язана професійними відносинами з установою, організацією тощо. І ця особа повинна пред’явити документи, які реально підтверджують факт корупції.
Так, викривач — це не перший-ліпший заявник.
— Куди звертатися з такою важливою інформацією?
О. Устінова:
— До Національного агентства з питань запобігання корупції (для цього в НАЗК буде створено гарячу лінію та департамент, що працюватиме з викривачами). Якщо мова про корупцію у вищих ешелонах влади, то це вже підслідність НАБУ (Національне антикорупційне бюро). Якщо ж ідеться про інший злочин, ним займатиметься Державне бюро розслідувань чи СБУ.
О. Нестеренко:
— За цим законом, усі органи влади чи великі корпорації мають створити спецвідділи із запобігання корупції, а певна особа — перевіряти повідомлення викривачів, а також дбати, щоб їх не переслідували. Працівників спецвідділів призначатимуть за погодженням з НАЗК. Така особа має провести тренінги, повідомляти та збирати матеріали про корупційні діяння. Якщо викривач не довіряє спецвідділу, він може звернутися до правоохоронних органів.
За фактом має бути проведена перевірка протягом десяти робочих днів. Викривача повідомляють про результати попередньої перевірки протягом трьох днів після її закінчення.
— Яку нагороду отримає викривач?
— Закон передбачає можливість винагородження за інформацію про факти корупції лише у випадках, коли йдеться про корупційний злочин, грошовий розмір якого або завдані державі збитки від якого у п’ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму. На сьогодні це понад 10 мільйонів гривень. Розмір винагороди становить 10% розміру шкоди внаслідок корупційного злочину, але не може перевищувати трьох тисяч мінімальних зарплат. Нині це близько 12,5 мільйона гривень.
Тобто розмір винагороди прив’язують не до реальної суми, повернутої до бюджету, а до рішення суду щодо кримінальної суми.
А. Красносільська:
— Варто зазначити, що винагороду зможе отримати викривач, інформація якого стала вирішальною для того, щоб цей важкий корупційний злочин було розкрито та доведено в суді. Тобто викривач має бути особисто обізнаний з фактами, які повідомляє, а не взяти їх з публічних даних. В іншому разі суд може відмовити у виплаті винагороди. Викривачі мають право це рішення оскаржити. А якщо про той самий корупційний злочин повідомило відразу декілька осіб, винагороду розділять між ними рівними частинами.
Винагороду зможе отримати викривач, інформація якого стала вирішальною для того, щоб цей важкий корупційний злочин було розкрито та доведено в суді.
О. Устінова:
— Нюанс: викривач може претендувати на свої 10% аж тоді, коли кошти повернуто державі. Але багато злочинів, про які може повідомити викривач, не завжди передбачають повернення коштів. Наприклад, це зловживання службовим становищем, яке не призвело до державних втрат, працевлаштування близьких родичів на роботу тощо. Такі злочини не передбачають компенсації, тому що неможливо довести втрату держави від цього правопорушення.
— Чи закон захищає викривачів?
— Прийнятий закон дозволяє надати особі державну охорону, якщо вона має статус викривача. Таку особу не можуть звільнити з роботи, розпочати проти неї кримінальне чи дисциплінарне провадження.
О. Нестеренко:
— У законі прописано й цивільно-правову відповідальність викривачів корупції. Будь-яка посадова особа, яку хочуть викрити в корупційних злочинах, може подати позов про захист честі та ділової репутації. І якщо не буде встановлено, що особа вчинила певне корупційне порушення, викривача притягнуть до цивільно-правової відповідальності й оштрафують за моральну та матеріальну шкоду.
Читайте також про тривожні демографічні тенденції та майбутній перепис населення.
