Ця дорога у Старосамбірському районі ще торік прославилася в інтернеті. Тоді учні місцевих сіл, аби дістатись до школи, просто-таки пливли через калюжі на автомобільних камерах — так з'явилася пісня "Ями-ями-ями, хлопці з рюкзаками..." Цьогоріч, коли дитячі ноги знову почали грузнути у багнюці — народився кавер на знаменитий хіт гурту KAZKA "Плакала".
Невже дорога справді в такому жахливому стані? Вирушаю туди, аби переконатись на власні очі.
...Водій маршрутного таксі в райцентрі Самбір чесно попереджає: 53 кілометри відстані до Мшанця ми будемо їхати дві (!) години. На моє здивування каже просто: "Пані, самі все побачите".
До села Стрілки — дорога як дорога, проблеми починаються на з'їзді з траси. Перші 2-3 кілометри із 18, які маю здолати до Мшанця, відремонтовані недавно — тут зняли старий асфальт, перемололи і поклали знову. Але це ще не найскладніший шматок шляху. Далі — гірше! Язик не повертається назвати "це" дорогою. Ями — кожні півметра. Транспорт рухається зі швидкістю 15-20 кілометрів на годину. Місцями маршрутка просто буксує на вибоїнах.
"Я тут десять років їжджу, — каже водій Олег. — Зі Стрілок до Мшанця — година ходу. Але до автобуса дивлюсь через день: то колеса тріскають, то ресори летять. Краще б вже проїхав грейдер і зняв те покриття".
Перший хіт школярів "Ями, ями, ями, хлопці з рюкзаками. Вася, давай весло".
Зауважую, обабіч дороги лежать купи землі та каміння. "То в нас "ремонт" так роблять, — зітхають місцеві. — Насиплять болота в ями, а потім піде дощ і весь той "ремонт" розмиває. Велике каміння може зверху лишитись, а земля стає багнюкою". Питаю, звідки возять таку суміш для ремонту. "Та як звідки? З річки!"
Колись село жило іншим життям — тут була школа на півтисячі дітей, радгосп, було де працювати. Нині Мшанець і прилеглі села депресують. Молодь та працездатні люди виїжджають на роботу за кордон, чимало із них працюють в Польщі та Чехії. Сьогодні тут лише військова застава, адже до кордону з Польщею — рукою подати. Але пункту пропуску немає. Люди кажуть: це б вирішило усі їхні проблеми.
"Коли я була головою сільради, то вже розроблявся кошторис на той пункт, адже він тут має бути згідно з нормами, — каже Оксана Петричкович з Мшанця. — Але потім все "заглохло" — люди лишились з обіцянками.
Шкода, бо у нас є чим зацікавити. Погляньте, які тут краєвиди — ліси, гори, річки. В Мшанці є джерела, вода з яких має тай самий склад як "Нафтуся". Чим не туристичний край?"
Тут справді гарно. Проте, проїхавшись цією дорогою, бажання повертатися сюди поволі згасає.
"Дорога — то артерія, — каже отець Роман Гром. Саме він є автором усіх відео про мшанецьку "трасу". — Знаєте, скільки інвесторів уже нами цікавилось? Але коли приїжджають, кажуть: "Знаєте, вибачте, але ні. От як зроблять дорогу..." А результат після трьох відео (на третьому отець в підряснику йде через глибоку калюжу. — авт.) ви самі бачили. Хіба ремонт — це накидати в калюжі землі з річки? Та кого ж ви дурите?"
Друге відео "Казка на дорозі" за два місяці зібрало 156 тисяч переглядів у YouTube
Наталія, дружина отця Романа, додає — після дощу цією дорогою годі проїхати. Колеса вгрузають у багнюку, а калюжі розливаються, немов річки.
"Ніхто не копає рівчаки обабіч дороги, — каже жінка. — Тому й вода заливає усе навколо, а не стікає. Дорога повинна бути опуклою, і це — найперше, на що слід звертати увагу.
Через погану дорогу в Галівці якось перевернулась машина з хлібом. А в сусідньому селі горіла хата, приїхали пожежники, але велике авто вгрузло в багні за півкілометра до будинку. Довелось рятувальникам кидати довгі шланги — то ще добре, що залишилось всього 500 метрів. Якби хата стояла далі, то могла би повністю згоріти!
Медики зі Старого Самбора приїжджають у село лише на інфаркти та інсульти. В інших випадках — добирайтесь самі. Та й хворому небезпечно їхати цією дорогою, бо можна і не добратися. А недавно дорога забрала життя людини... Чоловік їхав на саморобному транспорті і на ямі вискочив з крісла. Впав під колесо, його розчавило насмерть".
"Ми тут вміємо надавати першу медичну допомогу, під рукою — всі необхідні ліки, — каже місцева жителька Мар'яна Писачук. — Бо нема на кого надіятись. Через погану дорогу ми тут фактично відрізані від світу. Люди виїжджають, молоді не лишається. З трьох сіл — Мшанець, Плоске та Галівка — "Школярик" везе до школи всього 11 дітей!
Тому ми підтримуємо отця, який знімає відео, закликаємо підписувати петиції з вимогою ремонту дороги".
...Назад із Мшанця вирушаю тоді, коли небо повністю закрили хмари. Рясна злива — і за півгодини усі ями вщент заповнені водою, а обабіч дороги течуть "струмки". За кілька днів від так званого "ремонту" залишиться хіба декілька камінців, бо все інше розмиє вода...
Радимо до вашої уваги також текст про те, як знезаразити воду в криниці після сильних злив.
