Щороку, абсолютно щороку перед святами у мене стартував святковий забіг, метою якого було встигнути все.
Ось лише частина цього всього:
*психологи переконують, що напередодні Нового року слід викинути з дому весь непотріб. Тож, я залажу в шафу. Мамо рідна, хто носитиме цей светр? А ці штани? І сукні, які вийшли з моди? А ще така сама біда у шафі чоловіка та дітей.
*вимити дім. Так, приходиш втомлена з роботи і бігаєш, як обшпарена з віником і шваброю, вичищаючи кожен закуток хати. А чоловік ще мусить прибрати в гаражі, сараї, надворі...
*знайти ідеальну ялинку: пишну, як хоче старший син, велику, як хоче молодший, і просто вже хоч якусь, аби лише була (як хочемо ми із чоловіком, бо ж вдома ще та-а-ак багато роботи).
*а святковий стіл? Складаємо меню, список продуктів, перескладаємо меню, оновлюємо список продуктів. Бігаємо по всіх магазинах у пошуках найкращого сиру та риби, а потім я три дні не відходжу від плити.
А 31 грудня, коли всі уже святкують, ти така сидиш трохи втомлена і думаєш: от, курча, сир я таки не найкращий купила.
Що ж змінилось цьогоріч?
Сини та чоловік заявили, що складатимуть мій передноворічний графік разом зі мною. План дій унаслідок такий:
*витинаємо сніжинки з паперу: так багато, щоб у кожній кімнаті розвісити! Ми сидимо із сім'єю на підлозі і регочемо від того, як це, виявляється, весело.
*дивитимось мультфільми про Різдво.
*вибираємо ялинку, не поспішаючи, а просто радіючи тому, що ми робимо це разом. Ставимо її там, де хочуть діти і разом запалюємо на ній новорічні вогні.
*робимо прикраси для нашої ялинки.
*влаштовуємо конкурс: хто зробить найкреативнішу ялинку з підручних матеріалів. Перемагає син, який обвішався яскравими вогниками)
*купуємо більше 50-ти новорічних листівок, підписуємо їх і йдемо на пошту, аби надіслати нашим друзям в Україні і за кордоном.
*знаходимо час, аби разом слухати музику, бавитись, дуркувати і танцювати!
Фото Олі Піліщук.
*їмо мандарини, а з їх шкірок вирізаємо маленькі зірочки, які сиплем у всі наявні в хаті вази. Запах — неймовірний!
"Мам, у нас буде — найкращий новий рік! Давай так завжди до нього готуватися", — кажуть мої діти.
У вас мабуть визріло логічне запитання: а що ж буде на новорічному столі? Та хоч піцу замовимо, скажу я вам! Або до сусідів підемо. Вони, як я знаю, до свята цілий тиждень готувалися:)
Висновок. Найважливіше у святі та підготовці до нього — не салати та вимитий до блиску кожен куточок дому. Найважливіше — емоції, які ви переживаєте разом з рідними!
Але не хвилюйтеся — в ненав'язливій атмосфері поміж забавами ми якось і прибрати встигли:)
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
