Німецькі ліберали пропонують замінити нинішнє керівництво ОРДЛО міжнародною адміністрацією.
Мінські угоди фактично мертві — це визнають у Бундестазі ФРН. Тому пропонують додаткові заходи, які б нарешті зрушили з місця процес врегулювання конфлікту на Сході України. Зокрема, представники фракції Вільної демократичної партії рекомендують переглянути Мінські домовленості.
Перш за все вони радять чітко вказати терміни відведення важкого озброєння та всіх парамілітарних формувань, обміну полоненими та організації виборів, визначивши при цьому пріоритети і покарання за недотримання умов. Далі має бути встановлений контроль ООН над російсько-українським кордоном. Дотримання режиму припинення вогню повинна забезпечити місія "блакитних шоломів".
Наступний крок – заміна "урядів", підконтрольних бойовикам "ДНР" і "ЛНР", перехідною цивільною міжнародною адміністрацією. До її завдань мали б увійти підготовка та проведення вільних виборів на цих територіях. Виконання поліцейських функцій та охорону кордону могла би частково взяти на себе місія Євросоюзу.
На мою думку, такий план цілком має право на життя. Дуже добре, що серед європейських політиків знайшлися ті, хто починає надавати конкретні пропозиції для того, щоб зрушити з мертвої точки Мінські домовленості.
У цьому сценарії порушено питання термінів виконання такого плану та відповідальності за наслідки у разі невиконання певних його пунктів, вказано, де має діяти миротворча місія ООН (кордон з РФ), де – поліцейська місія Євросоюзу. Тому можна вважати, що цей план значно адекватніший, порівняно з попередніми пропозиціями на кшталт “плану Штайнмайєра”.
Запропонований сценарій врегулювання конфлікту ґрунтується на певному європейському досвіді, зокрема хорватському, 1995 – 1998 років. Тоді також було створено тимчасову міжнародну адміністрацію на прикордонних зі Сербією окупованих територіях Східної Славонії, Барані і Західного Срема.
Щоправда, такий формат було би простіше застосувати у майбутньому для Криму, де не було бойових дій. Бо ситуація на Донбасі надзвичайно складна, і міжнародна адміністрація, звичайно, може зіткнутися з купою проблем, пов’язаних із роззброєнням бойовиків, ліквідацією наслідків війни, поверненням переселенців, підготовкою до виборів тощо.
Хто, крім німців, може підтримати запропонований план? Як на мене, тут багато залежить від результатів виборів до Європарламенту, які відбудуться з 23 по 26 травня. Треба, щоб там зібралося якомога більше лобістів інтересів України. Однак, за попередніми прогнозами, близько 30% майбутнього складу Європарламенту становитимуть євроскептики – переважно це ультраправі партії, лояльні до режиму Путіна.
Думаю, що нашими союзниками серед політичних сил у ЄС можуть стати насамперед ліберальні, “зелені” та правоцентристські партії, меншою мірою – лівоцентристи (соціал-демократи). Абсолютно не на нашому боці будуть крайні ліві та праві. Загалом для просування цього плану нам варто заручитися підтримкою не лише ЄС, але й Британії, яка з ЄС виходить, США, Канади, Австралії. Інакше його буде складно втілити в життя.
Урешті-решт, шлях до деокупації Донбасу та Криму лежить через жорстку позицію Києва в цьому питанні, через посилення санкцій, а також позбавлення РФ права вето у Раді безпеки ООН. Це відкриє можливість запровадження міжнародної адміністрації і миротворчої та поліцейської місій на окупованих Росією територіях.