Про фінансову грамотність українців і випікання святкових пляцків

Можна заробляти 3 тисячі гривень на місяць і відкладати, а можна 50 тисяч й казати: нема грошей.

Тарас Стадницький, актор, сценарист, комік Володька
Тарас Стадницький, актор, сценарист, комік "Володька"

На великі свята в моєму селі всі господині, які поважають себе, завжди пекли пляцки. Хтось готував традиційні "спартак" або "вишиванку", а деякі аси могли втнути і шедевр вищої складності. А щоби пляцок був і смачний, і недорогий, кожна господиня напередодні витягала калькулятор і рахувала, як і на чому зекономити, але так, аби страва не втратила якості. Її підрахункам могли би позаздрити навіть деякі експерти з Волл-стріт. Однак чомусь як тільки поставало питання грамотного розподілу грошей на місяць чи відкладання якоїсь частини на майбутнє – схема летіла шкереберть. "Нема грошей" і все на тому!

Я згадав про це днями, читаючи результати нещодавнього дослідження Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) спільно із Нацбанком України. У ньому перевіряли індекс фінансової грамотності населення. Згідно з результатами, українці та поляки поділили останнє, 35-те, місце серед країн Організації економічного співробітництва і розвитку. Тішить, звичайно, що ми на рівні з поляками, але останнє місце все-таки не дуже вселяє оптимізм.

То що ж не так з нашою фінансовою грамотністю?

Спробуйте пригадати, чи вивчали ви щось схоже у школі? Дивно, але там нас навчають різним сферам життя, аби учень вибрав для себе якийсь перспективний напрямок і в майбутньому міг у ньому розвиватися й заробляти гроші. Але оминають увагою тему, як з цими грошима поводитися далі.

Є певна категорія учнів, які відразу ж після закінчення школи підуть працювати – без елементарних фінансових знань. Інші вступлять до вишу, але вуаля – там теж немає жодних спецкурсів із фінансової грамотності. Відповідно діти мимоволі починають застосовувати схему роботи з грішми, яка була у батьків – тих, котрі виросли в соціалістичній системі координат і яким партія казала "Не думай, йди вчись, потім ми знайдемо тобі роботу, а опісля – відправимо на пенсію!"

Як думаєте, яка фінансова освіта була в мене – людини, яка свою юність прожила в лихі 90-ті на хуторі неподалік Львова? Еге ж – жодної. Та в студентські роки мені потрапила до рук книжка якогось економіста, що радив свої заощадження зберігати так: 30% в доларах, 30% в євро і решту 40% – в національній валюті. Я спробував (оскільки ще був студентом, йшлося про дуже маленькі суми) і виявив – працює! Також цей економіст радив вести облік доходів/видатків та складати сімейний бюджет. Він писав, що кожного листопада формує його на наступний рік, і якщо дружина не "зарезервує" місце для шуби, то і не отримає її. Аж таких кардинальних методів я не впроваджував, але вже років десять ми з дружиною ведемо облік руху коштів. Зараз це простіше, ніж колись: програмку на телефон поставив, синхронізував – і все. А пам'ятаю, як на початку 2000-х я будував для цього таблиці в Excel!

Фінансова грамотність потрібна і пенсіонерам. У розвинених країнах державна пенсія – не єдиний, а один із видів пасивного доходу після настання відповідного віку. Молодь одразу після влаштування на роботу самостійно починає відкладати собі на старість. Багато хто з українців скаже: "ой, нема з чого відкладати!"

Знаєте, якийсь час у своєму житті я працював фінансовим консультантом з пенсійних накопичень, і після сотні зустрічей з різними людьми зрозумів – ти можеш заробляти 3000 гривень на місяць і заощаджувати, а можеш 50 тисяч і при цьому казати: нема що відкласти. Важливо розуміти, що 10-15% від загальної суми суттєво ні на що не повпливають. Ну і, власне, слід мати розуміння, для чого це відкладання. Я, наприклад, почав відкладати ще в 2011, коли мої фінанси явно бажали кращого, але дотепер не шкодую, що став це робити.

Тож як діяти, аби покращити свою фінансову грамотність? Розпочати записувати сімейні доходи/видатки, не боятися відкладати кошти та зберігати їх у банках (попередньо перевіривши їх на надійність та переконавшись що вони – учасники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб). Ну а з дітьми ввечері читати “Пес на ім’я Мані”.

І, можливо, наступного року ми обійдемо поляків в цьому дослідженні. А може і ще когось.

Найважливіше

20.09.2019
:
Cпорт
Фото зі сторінки National Sports Committee for the Disabled of Ukraine, Paralympic Committee у faceb

Андрій Трусов з ураженнням опорно-рухового апарату, виграв заплив на 50 метрів вільним стилем із рекордом світу. Далеко не кожен здоровий плавець наздожене його у воді.

20.09
19.09.2019
Історія

У 1934 році геніальний авіаконструктор спрогнозував майбутню повітряну війну, в якій літаки скидатимуть бомби на ворожі міста з недосяжної висоти.

19.09
Думка
Катерина Бабкіна, письменниця

Про радянську концепцію "страждати і терпіти", розвиток українського книжкового ринку і те, як розпочати читати із задоволенням.

19.09
Здоров'я

Поради сімейної лікарки та знавця народної медицини.

19.09
Cпорт
Фото instagram

"Мене дивують люди, які недооцінюють киян і навіть принижують, мовляв, перемога “Десни” не сенсація, бо у такого “Динамо” легко виграти".

19.09
Політика
Фото УНІАН

Тим часом експерти кажуть, що рішення влади має лише умовну легітимність.

19.09
18.09.2019
Політика

"Ми спостерігаємо деградацію державних інститутів, адже до влади приходять не професіонали, а ті, хто лише вважає себе профі".

18.09
Актуальне
Фото надані Музеєм шістдесятництва (4)

18 вересня українській художниці й правозахисниці могло би виповнитися 90 років. Про її світогляд, боротьбу із системою та стосунки з Василем Стусом.

18.09
Думка
Тарас Стадницький, актор, сценарист, комік Володька

Як маленьке зло з часом стає звичкою, яка породжує більше, і що з цим робити.

18.09
Історія

Ще на початку XІX століття сучасні території Донецької та Луганської областей були всуціль україномовними.

18.09
показати більше