Шлюб за розрахунком: злиття міністерств екології та енергетики викликає чимало запитань

Стратегічне рішення, яке може позначитись на добробуті та житті багатьох людей, ухвалили без пояснень та аналізу ризиків.

Наталія Атамась, кандидатка біологічних наук
Наталія Атамась, кандидатка біологічних наук

Є такий старий жарт: "Шлюб за розрахунком може бути щасливим, якщо розрахунок правильний". Дивне з'єднання Міністерства екології та природних ресурсів і Міністерства енергетики та вугільної промисловості у єдину бюрократичну структуру викликає багато запитань, і серед них, зокрема, таке: чим керувалися люди, які ухвалили це рішення?

У Міністерства енергетики та вугільної промисловості чимале господарство: це атомна і вугільна галузь (шахти та ТЕС), електроенергія та мережі постачання, нафта та газ. А чим займається Міністерство екології та природних ресурсів? Воно видає ліцензії на використання надр, опікується землями природно-заповідного фонду, слідкує за викидами у повітря та забрудненням води й земель, дбає про біобезпеку та управління відходами.

Конфлікт інтересів між обов'язками двох відомств видно неозброєним оком. Згадаймо історію із затопленням частини національного парку "Бузький Гард" на річці Південний Буг заради побудови Ташлицької ГАЕС. Інтереси природоохоронної спільноти тоді стикнулися з інтересами енергетичної галузі, й остання перемогла.

Є й обернені приклади. Вугільні електростанції — одні з найбільших в Україні забруднювачів повітря. Завдяки тиску громадськості Міністерство екології зобов'язало деякі дніпровські ТЕС встановлювати на труби вугільні фільтри, моніторити якість води та консервувати шламонакопичувачі. У цих випадках перемогли інтереси охорони природи та місцевих громад.

А що ж "екологічні" альтернативні джерела енергії? З ними теж не все добре. Вже декілька років тягнеться конфлікт між інтересами інвесторів та власників карпатських малих ГЕС, що перетворюють гірські річки на ланцюжок смердючих калюж та призводять до їхнього пересихання, й місцевими природоохоронцями. Гучний приклад конфлікту між необхідністю зберегти недоторкану природу та заробити на "зеленому" енергетичному тарифі – будівництво вітроенергопарку на полонині Боржава. На цій унікальній території, яка входить до Смарагдової мережі України, мають намір побудувати 34 потужні вітряки, що призведе до значного пошкодження грунту та водоносних горизонтів, а також руйнування унікальної високогірної карпатської екосистеми.

Охорона довкілля, боротьба зі зміною клімату — одні з найбільших викликів, що зараз постали перед людством. Україна ратифікувала низку угод, згідно з якими ми взяли на себе зобов'язання охороняти біорізноманіття, зменшувати викиди, збільшувати кількість охоронюваних територій. З іншого боку енергетична незалежність — це питання нашого виживання в умовах російської агресії. Чи можна взагалі ефективно поєднати інтереси охорони довкілля, розвитку енергетичної галузі та виконання міжнародних угод?

Погляньмо на інші країни Європи. У 12 з них (Польщі, Чехії, Фінляндії, Естонії, Німеччині та інших) окреме відомство опікується виключно охороною природи. В 11 — міністерство екології має у своєму складі підрозділи, що займаються ядерною чи продовольчою безпекою, сталим розвитком, сільським господарством, енергетикою. Чому так? Бо природоохоронні інтереси там пріоритетні. Всі інші галузі та напрямки діяльності обов’язково мають бути узгодженні з охороною довкілля та підпорядковуватись цілям сталого розвитку.

Що ж відбулося в Україні? Наразі відомо, що саме Міністерство енергетики та вугільної промисловості має бути приєднане до Міністерства екології та природних ресурсів, а не навпаки. Відтак проблеми з реорганізацією, ліквідацією підрозділів лягають на плечі енергетиків, а не екологів. Це позитивний знак для природоохоронної громадськості.

Але диявол, як завжди, ховається у деталях, а їх у цій справі не афішують. Стратегічне рішення, яке може позначитись на добробуті та житті багатьох людей, ухвалили без обговорення з експертною спільнотою, без пояснень та аналізу ризиків, кулуарно та у закритому режимі. Й отут "розрахунок" поганий і довірі точно не сприяє.

Автор: Наталія Атамась, кандидатка біологічних наук
Подробиці
Скрін з відео

Росія не поспішає надавати допомогу, яку країна Близького Сходу так сподівалася отримати від союзників. Тегеран розчарований, а Путін свідомо затягує процес.

23.06
Подробиці
Іран атакував військові бази США у Катарі та Іраку

У Катарі розташований найбільший американський військовий об'єкт на Близькому Сході – авіабаза Аль-Удейд.

23.06
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Під час атаки українська балістична ракета “Сапсан” пролетіла 300 км над територією РФ.

23.06
Подробиці
Фото: pexels.com

Асоціація платників податків Євросоюзу закликає повернути золото, що зберігається в США, на $245 млрд. Усе через непередбачувану політику Трампа.

23.06
Подробиці
Фото: facebook.com/oleksiy.chernyshov

Урядовець став шостим підозрюваним у справі про масштабну корупційну оборудку у будівельній сфері за участю топпосадовців держави.

23.06
Подробиці
Фото поліції Хмельницької області.

Першим на ганебний вчинок чоловіка звернув увагу 17-річний хлопець.

23.06
Подробиці
Фото ОП.

Злочин мав здійснити польський військовий пенсіонер, завербований десятки років тому.

23.06
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

У США заявили, що Дональд Трамп розчарований атакою РФ на українську столицю.

23.06
Подробиці
Поліція затримала юнаків, які зняли і розтрощили український прапор (відео)

Слідчі відкрили кримінальне провадження за фактом наруги над державними символами. Санкція статті передбачає мінімум 17 тисяч гривень штрафу.

23.06
Подробиці
Фото: telegram.org

Леви напали на директора сафарі-парку "Тайган" Олега Зубкова у Криму. Його госпіталізували з травмами трахеї, він у важкому стані.

23.06
Подробиці
Скриншот з відео

Після шестирічної паузи культова українська телепрограма "Караоке на Майдані" знову повертається. У Києві на території ВДНГ відбулися зйомки нового випуску шоу, але вона заплановані також у Дніпрі та Львові.

23.06
Подробиці
Кая Каллас, архівне фото, x.com/kajakallas

Рада закордонних справ Євросоюзу обговорила питання України після чергової ночі потужних російських атак. Зустріч відбувається під час візиту Володимира Зеленського до Великої Британії.

23.06
Подробиці
Скриншот з відео

Окупанти використовують заміновані FPV-дрони, які лишають просто на шляху наших військових.

23.06
Люди і проблеми
Фото unsplash.com

У рамках експериментального проєкту Державної служби зай­нятості вже 300 представниць прекрасної статі розпочали відповідне навчання.

23.06
Подробиці
Фото: facebook.com/taras.topolya

У ніч на 23 червня Росія завдала масованого удару по Києву. Внаслідок атаки є багато загиблих та постраждалих, чималі руйнування.

23.06
Подробиці
Фото: ДСНС

Російська атака у ніч на 23 червня: під ударом опинився Київ та область. Окупанти запускали БпЛА та балістику.

23.06
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Кремль хоче вийти з цієї війни, але вийти красиво.

22.06
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

У МЗС нагадали, що Іран є співучасником агресії проти України - передаючи Росії дрони та технології.

22.06
Подробиці
Фото: т-к Зеленський офіційний

У вечірньому звернення Президент України застеріг європейських партнерів.

22.06
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Вже створено спеціальну комісію, яка з'ясує деталі трагедії.

22.06
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Глава МЗС Ірану заявив, що завтра вранці зустрінеться з Путіним.

22.06
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Вогонь від підірваних цистерн сягав десятки метрів заввишки.

22.06
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Конфлікт виник на тлі заміни підрозділів. Його наслідок - мінус 4 окупанти.

22.06
показати більше