Та що ви знаєте про втому? Текст для тих, кому набридла війна

“Суспільство втомилось від війни”, - така фраза дедалі частіше лунає в Україні. Втім я не зустрічав серед носіїв цієї мантри жодного з тих, хто цю війну бачив на власні очі.

Віктор Дудар
Віктор Дудар

Втома? Я виріс у селі, тож змалку знаю, що таке втомитися від фізичної праці. За час студентства й роботи журналістом усвідомив, що розумова праця може втомити не менше, ніж фізична, й часом цю втому звичайним сном не подолаєш. А на війні я зрозумів, як це, втомлюватися по-справжньому. Ні, не від війни, а просто втомлюватись. Так, що нестача сну завдає майже фізичного болю.

Коли я тільки потрапив в АТО, у місто з колоритною назвою Щастя, декілька діб без зміни довелось просидіти у секреті, прикриваючи позиції побратимів.

Була рання осінь 2014-го. Ми утримували два мости через Сіверський Донець. Один стаціонарний, інший понтонний. Об’єкти — важливі і для нас, і для ворога, тож щоночі диверсійно-розвідувальні групи росіян намагалися підібратися до мостів. Майже кожна ніч не обходилася без стрілянини.

Мене ж відіслали у секрет — позицію на березі водовідвідного каналу Луганської ТЕЦ, який впадає у річку. За задумом командирів, нас на цій позиції мало бути троє. Два сектори ведення вогню — канал та стежина вздовж берега, тож двоє чергують, один відпочиває, потім міняє когось із бійців.

Нормальний задум, нема потреби, щоб до позиції щоразу з головного розташування висувалася чергова зміна й “палила” позицію.

От тільки склалося так, що нас там чергувало двоє. Два сектори, двоє бійців. Наша позиція — передова. За спиною — товариші, техніка. Якщо ворог пройде нас, хлопцям буде непереливки.

Уже за добу фізіологія стала даватися взнаки. Удень вересневе сонечко проганяло сон, але вночі організм почав натякати: “Чувак, мені б поспати трішки”. Але секторів — два, бійців — двоє, а позиція — передова, позаду хлопці. Проте клятий організм уже аж волав: “Та дай же мені поспати!” У якийсь момент я почув, як шолом напарника Вови стукнув об автомат. Він заснув. Стоячи. Домовились, що на 10 хвилин один сідає на дно окопу й дрімає, інший намагається контролювати обидва сектори, потім змінюємося. У такому режимі ми провели декілька діб. Тоді я зрозумів, чому позбавлення сну вважається одним із найжорстокіших видів катувань.

У якийсь момент я почув, як шолом напарника Вови стукнув об автомат. Він заснув. Стоячи.

Ні, на нашу позицію не наступали, не кошмарили вогнем, до неї просто могли підібратись тихенько. А за нами — хлопці, які після чергування сплять. Тож надія лише на нас, спати ми не мали права. Не заради себе, заради хлопців. Відповідальність за товаришів була піднесена до рівня культу. І тоді мені здавалось, що я страшенно втомлений.

Але коли після заміни причалапав у табір, який ми прикривали, й товариші сказали: “О, дякуємо пацани. Молодці, що ви там були”, залишилась хіба приємна втома від виконаної роботи.

Після цього я, цілком задоволений, загорнувся у дощовик і спав під дощем поруч із могилою Юріка. Юрік — це кістяк, який хлопці знайшли, розчищаючи водовідвідну трубу під дорогою, щоб ховатись там від обстрілів. Хтозна, коли та людина там померла. Але кістки зібрали й поховали, спорудивши хрест із гілок. Людина ж.

Втома? Коли ми в селищі, з не менш колоритною назвою Кримське, сиділи під обстрілами з усіх можливих стволів, і головною думкою, залазячи в укриття, було: “проб’є чи не проб’є?”, також відчувалася втома. Часом арта не замовкала 12 годин. 12 годин прильотів... І наші, і ворожі артилеристи натхненно намагалися виколупати з укриттів піхоту противника. Ми ховались. У перервах, коли ворожі артилеристи чекали, щоб вистигли стволи, чи перезаряджались, навіть встигали чайочку попити.

Ми зраділи, коли хлопці з іншого бату приїхали нас міняти, рюкзаки на бетеер повантажили за декілька хвилин. Але потім в ефірі пролунало: “Я — Вжик, мене штурмують. Їхня піхота вже в наших окопах!” І втому — як рукою зняло. Команда: “Барахло на землю! Виїжджаєм!” Під здивовані погляди інших бійців ми вже мчали на допомогу опорнику, який штурмують. Один із товаришів, який залишився на нашій позиції, мовив навздогін: “Це самогубство. Але ж треба”.

“Кардани” (водії. — Ред.) витискали з машин усе, що могли. Усі розуміли: підійти до опорника буде проблемно, бо російські артилеристи тільки й чекають, коли на поле висунеться підтримка. Але промчали. Пакет із градів ліг на місці нашого проходу пізніше, не розраховували вони на таку оперативність. За спиною впали збиті градом опори електропередач, а бетеери розвернулись і стали косити з великокаліберних кулеметів ворожу “зеленку”, звідки прилітало стрілковою. Навідник КПВТ Андрій косив посадку так, що дерева падали. Ворожі кулі рикошетили об броню й мерзлу землю. Ми, матюкаючись, маневрували, прикриваючись бронемашиною.

Довершив справу автоматичний гранатомет, прив’язаний до башти БТР. Сірко швидко пристрілявся і випустив по противнику цілий “равлик” (короб гранат) ВОГів. Для цього йому треба було вилізти на башту БТРа, по якому противник вів шквальний вогонь. Вичекавши трохи і зарядивши новий “равлик”, агеесник переніс вогонь далі: “Вони почали відходити. Дістану всіх”.

А за цинком ВОГів треба було пробігти ділянку, по якій прилітало стрілковою. Вася і Вова, попри все, побігли: “Треба ж!” Наступний “равлик” заспокоїв ворога. Більше по нас ніхто не стріляв.

Завантажили в бетеер і вивезли двухсотого й трьохсотих з ВОПу, який штурмував ворог, поїхали додому (на базу).

Сірко дорогою, коли виїхали на спокійну територію, увімкнув на телефоні пісню AC/DC “Highway to Hell” (Шосе до пекла. — Ред). Того дня ми пройшли свою дорогу в пекло. Попереду була ще не одна така автострада.

І так, ми були втомлені. Але не втомлені від війни! А від добре виконаної роботи. Ми втримали позиції.

...А потім ми дембельнулись. Сірко дослужив контракт, будує хату, планує вступити у виш. Андрій має свою справу й займається громадською діяльністю. Вася повернувся працювати на підприємство, став дідусем і виховує молодшого сина. Ми регулярно бачимось, ходимо на могили побратимів. Але, знаєте, ніхто з нас не втомлений. Кожен — у резерві першої черги й готовий знову мчати на броні по замерзлому полю, носити “равлики”, “бо треба”.

Не час втомлюватись! Ми ще не відвоювали свою країну! Не виграли цю війну! І коли я чую, що суспільство втомилось від війни, чую це від людей, які війни й близько не бачили, то відчуваю, як би це сказати цензурно... збентеженість.

Від чого ж саме втомились ви — ті, хто сидите на диванах перед телевізором?!

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Автор: Віктор Дудар
Подробиці
Фото: Defense Express

Деяких українських полонених примушують до служби в армії рф за допомогою силового впливу або ж погрожуючи їхнім родичам.

30.07
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

На Покровському напрямку ситуація критична: місто може бути оточене через тиждень-два.

30.07
Подробиці
Фото: ГУР

Логістичні маршрути, якими Росія перекидає сили і техніку, перебувають під вогневим контролем ЗСУ.

30.07
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Якщо через тиждень Кремль не зробить крок у бік миру, наслідки будуть від мит до іранського сценарію.

30.07
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Якщо в присутності Трампа і Ердогана диктатор почне виляти хвостом, тоді розмова буде зовсім іншою.

30.07
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Епіцентр поштовхів був лише за 100 кілометрів від закритої бухти ВМФ РФ.

30.07
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Лондонський суд задовольнив позов банку у повному обсязі та визнав дії олігархів незаконними.

30.07
Подробиці
Фото: dbr.gov.ua

ДБР розслідує інцидент та можливе перевищення повноважень.

30.07
Подробиці
Фото: pexels.com

За попередніми даними, пістолет хлопчик взяв у брата. Зброя зберігалася у сейфі за місцем проживання.

30.07
Cпорт
Фото freepik.com

Міжнародна рада футбольних асоціацій планує запровадити три нововведення вже до чемпіонату світу - 2026 у США, Канаді та Мексиці.

30.07
Подробиці
Фото: t.me/ermaka2022

З тимчасово окупованих територій та з території Росії вдалось повернути українських дітей.

30.07
Подробиці
Фото: depositphotos.com

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, що передбачає заборону виробництва, імпорту та продажу електронних сигарет. Наразі документ опрацьовується у Комітеті.

30.07
Судові історії
Фото freepik.com

Зловмисник переконував жінку, що її коханий живий. Навіть коли дослідження ДНК підтвердило смерть, казав, що не треба в це вірити.

30.07
Подробиці
Скриншот з відео

Практично мільйон людей евакуйовано в Японії через загрозу цунамі. Хвилі винесли на берег кількох китів.

30.07
Подробиці
Фото: t.me/ssternenko

Учора, 29 липня, ворог завдав ракетного удару по території одного з навчальних підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України.

30.07
Подробиці
Фото: stock.adobe.com

Президент США Дональд Трамп сказав, що громадянам України, які втекли від війни та шукали притулку в Сполучених Штатах, буде дозволено залишатися в країні до завершення конфлікту.

30.07
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Трамп скорочує дедлайн з 50 до 10 днів через відсутність сигналів від Путіна про готовність до переговорів.

29.07
Подробиці
Фото: фейсбук

Він служив у складі інженерно-саперного батальйону.

29.07
Cтиль життя
Відеоспостереження для бізнесу

Чому відеоспостереження важливе для бізнесу ➔ Переваги від впровадження систем відеоспостереження для бізнесу ➔ Що врахувати при виборі системи

29.07
Подробиці
Фото: телеграм

Напівзруйнований Вовчанськ окупанти оточують зі заходу і сходу.

29.07
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Кожен крок ГУР наближає звільнення півострова.

29.07
Подробиці
Фото з відкритих джерел

39-річний співробітник Центрального бюро розслідувань поліції відповідатиме за погрози на адресу українського таксиста. Цей інцидент стався на вихідних у Радомі.

29.07
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Реперка Азілія Бенкс зі США перепостила у своїх соцмережах світлини українського військового Олександра Кірієнка, який провів у російському полоні майже 3 роки, і за цей час втратив 40 кілограмів.

29.07
показати більше