Що означають ці удари і чому їм не можуть запобігти росіяни? Про це пише "Експрес" з посиланням на російське видання "Сирена".
Дрони атакують Росію: нафтобази палають
У ніч на 16 січня українські безпілотники атакували нафтобазу в Ліскінському районі Воронезької області. Губернатор області Олександр Гусєв заявив, що нафтобазу атакували понад 10 безпілотників, постраждалих немає. Удар по цьому об'єкту також підтвердили у Генштабі ЗСУ, зазначивши, що на нафтобазі в Лісках зберігалося пальне для забезпечення потреб російської армії.
Загалом з 31 грудня українські безпілотники атакували один нафтопереробний завод (НПЗ) та три нафтобази (одну з них двічі) у різних регіонах Росії. У ніч на 31 грудня, як повідомили у Міноборони РФ, над регіонами РФ було знищено 68 безпілотників – 10 з них збили у Смоленській області. У місті Ярцево внаслідок цієї атаки загорілася нафтобаза. Про постраждалих влада не повідомляла.
Наступна атака сталася в ніч на 8 січня. Тоді загорілася нафтобаза заводу "Кристал" в Енгельсі Саратовської області, в місті був введений режим надзвичайної ситуації. Нафтобаза постачала паливо на військовий аеродром "Енгельс-2". Пожежу на ній загасили лише на шостий день. Двоє співробітників МНС загинули, один отримав поранення.
У ніч на 14 січня нафтобазу в Енгельсі атакували вдруге – там знову спалахнула пожежа. Також було атаковано нафтопереробний завод у Саратові: спалахнула пожежа. Обійшлося без постраждалих, в області запроваджено режим надзвичайної ситуації міжмуніципального рівня. Того ж дня до Казані прилетіли безпілотники – на базі зрідженого газу "Газпрому" загорівся бензобак.
Нафтобази і НПЗ: чому ЗСУ атакують саме ці об'єкти
Військовий аналітик Ян Матвєєв пояснив "Сирені", що атаки на нафтобази – це удари як по "гаманцю Путіна, так і по критично важливій для російських військових інфраструктурі". Деякі нафтобази безпосередньо пов'язані з армією, наприклад, та, що розташована в Енгельсі (вона постачає паливо для стратегічної авіації).
На думку аналітика, жоден удар не може завдати критичної шкоди та залишити Росію без палива, але "труднощі накопичуються": доводиться витрачати ресурси на ремонти, перебудовувати логістичні шляхи. Все це ускладнює роботу військової машини, навіть якщо це не дуже помітно, наголосив Матвєєв.
Експерт пояснив, чому російська ППО не справляється з атаками: протиповітряної оборони просто не вистачає. Російський військово-промисловий комплекс не може виготовити стільки зенітно-ракетних комплексів для прикриття всіх об'єктів, а стаціонарні методи захисту не допомагають, зазначив військовий аналітик.
Це добре видно на прикладі нафтобази в Лісках, де встановили антидронові решітки, які, однак, не захистили цистерни від атаки. "Основним борцем з дронами є зенітно-ракетний комплекс "Панцир-С1". Останніми роками їх стало більше, але все одно недостатньо", – підсумував Ян Матвєєв.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
