“Радянська ера повернулася. Це нагадувало сцени з російських пропагандистських фільмів про Другу світову війну, де солдати стоять рядами і виглядають гламурно”, — сказав один із членів 128-ї бригади, який на умовах анонімності розповів американському виданню про делікатні події.
3 листопада в результаті російського ракетного удару загинули щонайменше 19 солдатів, у тому числі кілька високопоставлених офіцерів і деякі з найкращих бійців бригади. Багато з них зняли шоломи під час процесу і отримали травми голови. Десятки інших отримали поранення.
Трагедія 128-ї бригади: воїни розповіли нові факти
“Коли це сталося, було важко сказати, скільки людей було поранено або вбито”, — сказав член другої бригади, який поспілкувався зі своїми колегами після інциденту. “На момент обстрілу нараховано 21 тіло. Чи всі вижили в лікарні – невідомо”.
Російська ракета, за деякими даними, дві, влучила в зібрання через 10 хвилин після початку церемонії, приблизно о 10 ранку. Часто такі церемонії нагородження невеликі, за участю, можливо, 30 осіб, і відбуваються в добре захищеному бункері чи траншеї. Однак зібрання в п'ятницю відбулося на відкритому місці, і в ньому взяли участь майже 100 людей, у тому числі багато тих, хто не отримав медалі, повідомили члени бригади.
“Зібрали людей з усіх частин — найкращих людей”, — розповів виданню ще один український військовослужбовець. «У списку [нагороджених] було 43.Насправді людей було набагато більше, тому що їх потрібно було везти туди, а машин було близько 20”, – сказав він.
Ракета влучила у двір будівлі, де проходила церемонія, і в дорогу. “Медики сказали, що такого не бачили з початку повномасштабної війни”, — зазначив боєць.
За словами членів бригади, головним питанням є те, як росіяни знали, що цільовою є церемонія.
Удар по 128-й бригаді: “Всі розлючені на командування”
“Поки незрозуміло, що саме сталося — чи це місцеві жителі подзвонили і повідомили, що зібралася купа людей, чи стався витік інформації з внутрішнього штабу бригад”, — розповів перший бригадир.
Але напад потрібно було спланувати заздалегідь, сказав він. “Ви не можете запустити ракету ні за дві хвилини, ні за 15 — коли ворог націлив туди ракету, він добре розумів, що там багато лідерства, і це буде досить великий удар”, — сказав він.
Також були суперечливі повідомлення про те, хто планував церемонію та о котрій годині вона мала розпочатися. Дехто казав, що захід відклали на 30 хвилин, через що солдати довго стояли на подвір’ї. Командир бригади Лисюк прибув на церемонію із запізненням - через кілька хвилин після удару ракети.
"Всі розлючені на командування. Вони могли дати наказ перенести все в інше місце або в якесь укриття. Перенесіть все і проведіть там церемонію. Чому цього не сталося, я не знаю. Це просто військова дурість", - розповів інший військовий.
Однак навіть після нападу деякі чиновники відстоювали практику вручення медалей поблизу зони бойових дій. Колишній заступник міністра оборони Ганна Маляр сказала, що церемонії є "дуже важливою частиною" військової культури.
"Я сама мала честь нагороджувати міністерськими та державними нагородами наших бійців на передовій - це дуже хвилюючий момент для всіх. Такі заходи мають особливе значення, тому що це відбувається в присутності побратимів, а не поодинці", - зазначила Маляр.
На її переконання, росіяни могли дізнатися про церемонію з "ненавмисного витоку інформації", спричиненого людським фактором.
Втім, один з воїнів 128 бригади заявив у коментарі виданню, що практику радянських церемоній потрібно припинити негайно. "Солдати і військові, офіцери бояться, що все це може повторитися, не дай Бог", — сказав він.
Військовослужбовець зазначив, що якби родичі бійців не підняли крик у соцмережах після атаки, то ніхто б і не дізнався про трагедію.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
