Астраханський газопереробний завод “Газпрому”, який у ніч на понеділок потрапив під наліт українських дронів, на кілька місяців буде змушений призупинити випуск пального, повідомляє Reuters з посиланням на три джерела в галузі, передає газета “Експрес”.
Ремонт пошкодженої установки затягнеться на місяці
Внаслідок удару на заводі, який виробляє бензин та дизпаливо, а також є головним у Росії виробником сірки для вибухівки, сталася пожежа на установці з переробки стабільного конденсату У-1.731.
За словами джерел Reuters, ремонт установки потужністю 3 млн. тонн на рік затягнеться до літа.
“Щодо встановлення все погано — поки що не менше трьох місяців (зупинка). Далі буде ясніше”, — сказав один із співрозмовників агентства.
За словами іншого джерела, збитки зараз оцінює комісія, але, за попередніми даними, повернутися до повноцінної роботи завод зможе не раніше липня.
Реалізація оптових партій автобензину та дизельного палива виробництва Астраханського ГПЗ припинено на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі (СПбМТСБ). Трейдери отримали листи від біржі з відповідним повідомленням 3 лютого.
З початку року ЗСУ не менше 7 разів атакували дронами російські НПЗ: 31 січня у Волгоградській області, 29 січня – двічі у Нижегородській області, 24 та 26 січня – у Рязанській області, 11 січня – у Татарстані.
Минулого року під нальоти БПЛА потрапили щонайменше 15 великих НПЗ, у тому числі Волгоградський НПЗ “Лукойла”, Омський НПЗ, Слов'янський та Новошахтинський НПЗ “Газпром нафти” та нафтопереробний завод “Роснефти” у Туапсі.
В результаті обсяги переробки нафти в країні впали до 12-річного мінімуму — 267 млн. тонн, а експорт нафтопродуктів просів на 9%, до 62 млн. тонн. За рік, за підрахунками Reuters, російські НПЗ втратили 41,1 млн тонн, або 13% потужностей через простої, спричинені атаками БПЛА та складнощі з ремонтом.
Як впливають на Росію удари по НПЗ?
Удари по російських заводах позбавляють російський бюджет значних надходжень. Крім того, це створює проблеми для внутрішнього ринку, зокрема дефіцит пального, що б’є по споживачах всередині країни, вважає Олександр Коваленко, військовий оглядач групи Інформаційний спротив.
Однак він пропонує подивитись на знищення російських нафтобаз під іншим кутом.
"Військові ресурси, включно з паливно-мастильними матеріалами, стають важче доступними для підрозділів на фронті. Наприклад, чим ближче нафтобаза до фронту, тим легше забезпечувати війська паливом. Коли ці бази виводяться з ладу, це змушує ворога використовувати інші, менш ефективні логістичні маршрути, що значно уповільнює й ускладнює постачання", — проаналізував Коваленко в розмові з Укрінформом.
А політолог Олексій Голобуцький називає атаки дронів СБУ по російських НПЗ найбільшою проблемою для Кремля. В блозі для Цензор.НЕТ він рахує: "кожен приліт - це від 50 до 100 мільйонів доларів вартості нафти та обладнання". Але ще більш важливими, додає аналітик, є збитки непрямі: через зірвані контракти, через розірвані ланцюги постачання.
"Ці цифри важко обчислити точно, але очевидно, що мова йде про сотні мільйонів доларів збитків від кожного удару", — вважає експерт.
