...Гірські села, загублені у лісах хутори, містечка зі складним рельєфом — усюди, куди не доходив якісний ефірний сигнал, люди користувалися супутниковим телебаченням. І загалом, багато українців обирали саме такий спосіб перегляду ТБ. А два тижні тому вони залишилися без доступу до частини каналів.
За перегляд 24 каналів чотирьох медіагруп — “1+1 медіа”, StarLightMedia, “Медіа Група Україна” та “Інтер Медіа Груп” — із 28 січня потрібно платити. Для цього слід під’єднатися до одного з двох офіційних провайдерів послуг супутникового телебачення, купити спеціальний тюнер (коштує в середньому 1099 — 1499) та щомісяця вносити абонентську плату, що залежить від обраного тарифу (55 — 299 гривень).
Медіаексперти кажуть: таким чином медіагрупи хочуть розвивати ринок платного телебачення, щоб більше заробляти, вкладати у якісний контент і бути менш залежними від інвестицій своїх власників (Ігоря Коломойського, Віктора Пінчука, Ріната Ахметова та Дмитра Фірташа).
За даними дослідження Satellite Monitor компанії SES від 2018 року, в Україні супутниковим телебаченням користувалися 34% домогосподарств, тобто 4,5 мільйона! Кабельне телебачення було у 31% домогосподарств (4,2 млн), ефірне — у 31% (4,2 млн), платне інтернет-ТБ — у 4% (0,49 млн). Які труднощі виникають у людей після запровадження новації?
“Ми маємо супутникову тарілку, тепер більшість каналів заблоковано, — розповідає пенсіонерка Марія Гопалюк із Тернопільщини. — Ми з чоловіком ледве виживаємо на пенсію. Отримуємо по 2500 гривень на місяць. Взимку понад дві тисячі платимо за комуналку. Щомісяця купую ліків на більш ніж півтори тисячі гривень. Купити тюнер і ще щомісяця платити за телебачення — таке нам не по кишені”.
“Я не так часто дивився телевізор і раніше, але тепер узагалі не буду, — каже Володимир Баран із Ходорова. У чоловіка — II група інвалідності, серцево-судинна хвороба. — З пенсією півтори тисячі не дуже розженешся. А що мені важливіше — переглядати телеканали чи купити ліки?”
З пенсією півтори тисячі не дуже розженешся. А що мені важливіше — переглядати телеканали чи купити ліки?
У 78-річної Марії Винник телевізор останніми днями узагалі мовчить. “Я декілька років тому поставила “тарілку” і мала багато каналів. Українські, російські, польські... Коли українські канали заблокували, декілька днів дивилася російські та якісь інформаційні, що залишилися. Але я люблю серіали українською, передачі про життя...
Щоби далі користуватися супутниковою антеною, мені треба докупити тюнер за понад 1000 гривень і потім ще офіційно щомісяця платити абонплату. Для мене, пенсіонерки, це занадто дорого!”
Оскільки за перегляд ефірного телебачення платити не треба, жінка купила за 400 гривень тюнер Т2 — аби приймати цифровий сигнал. “Онук якось зловив мені 24 канали на звичайну антену. Якість їх так собі була, ну але хоч щось. Але декілька днів тому зірвалися вітри, ту антену трохи обернуло, тепер узагалі залишилася без телебачення”, — бідкається пані Марія.
КАРТИНКА СМИКАЄТЬСЯ, ЗВУК РОЗТЯГУЄТЬСЯ
На Прикарпатті, особливо у селах, якісного покриття для перегляду ТБ не мають не те що гірські райони, а й навіть деякі міста. До прикладу, Калуш: найбільший районний центр області досі без якісного цифрового сигналу!
“Я чотири дні носився з телевізором і антенами по всьому подвір’ю і навіть до сусідів ходив ловити сигнал, — ділиться 30-річний Іван Чолій. — Спочатку купив звичайну антену — сигналу не зловив. Купив дорожчу (за 650 гривень), “доварив” кількаметрову конструкцію до будинку, щоби підняти антену вище. Пробував “ловити” Калуш або Івано-Франківськ. Але марно! Зрештою підняв на 9 метрів у висоту й обернув на Долину. Лише тоді вловив сигнал. Маю 32 канали, але їхня якість — просто катастрофічна!”.
На підтвердження слів Іван запрошує до хати та вмикає телевізор. Один, другий, третій канал... Картинка смикається, звук то розтягується, то зникає зовсім. Дивитися у такій якості й справді неможливо. “Я думав, що раз у мене новий плазмовий телевізор із уже вбудованим Т-2, то перехід на цифрове телебачення буде для мене недорогим. Але й гроші витратив, і якісного телебачення не отримав”.
У міській раді кажуть, що для вирішення проблеми треба встановити додатковий передавач на місцевій телевежі, але ось уже два роки у відповідь на звернення до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України мі- сто отримує лише обіцянки. І така ситуація — не тільки в Калуші...
“РАДЖУ ВСІМ ВІДМОВИТИСЬ ВІД ТЕЛЕВІЗОРА”
Люди старшого віку розгублені: який тюнер, де придбати, кому платити? Марія Яремій з Франківщини бідкається: нещодавно прочитала, що шахраї продають старі тюнери. А раптом надурять? І ще ж треба, щоби хтось підключив ці пристрої...
“Хоч бери й дивись російські серіали, бо тепер на супутнику більшість каналів — російські”, — жаліється 68-річна пенсіонерка.
Але є й ті, кому зміни настрій не зіпсували.
“Я пенсіонер, але телевізор не дивлюсь уже приблизно 5 років. І нічого, добре живу, — додає Василь Павлюк із Городоччини. — Маю менше стресів від дурних новин, і “кварталів” не бачу. Телебачення ллє у вуха всякі дурниці, фільтрувати важко. Раджу всім відмовитись від телевізора. А натомість, наприклад, читайте книжки чи газети”.
Я пенсіонер, але телевізор не дивлюсь уже приблизно 5 років. І нічого, добре живу.
“НІХТО НЕ ХОЧЕ ВТРАЧАТИ АУДИТОРІЮ”
“Не думаю, що кодування українських телеканалів спонукатиме наших глядачів дивитися російське телебачення, — вважає Галина Петренко, директорка ГО “Детектор медіа”. — Медіагрупи довго обговорювали ініціативу кодування. Ніхто з них не хотів втрачати свою аудиторію. Проводили багато власних досліджень, аби з’ясувати, куди переключатимуться їхні глядачі. Результати показали, що люди йтимуть за телеканалами, адже вони для них важливі”.
Експертка також розповідає, що раніше побутувала практика, коли деякі користувачі купували картки (часто піратські) для розкодування сигналу супутника. Тепер це технічно неможливо буде зробити.
А ЯК ЗА КОРДОНОМ?
У Німеччині, незалежно від того, є у вас телевізор чи ні, кожному домогосподарству нараховується збір за телебачення і радіо — 17,5 євро щомісяця. Платіжки приходять щокварталу, за невчасну сплату — пеня 8 євро. Безробітні, люди з інвалідністю мають право не платити збір.
Якщо ви хочете дивитися телепрограми у Великобританії (ефірне, супутникове, кабельне ТБ чи через інтернет), доведеться купити спеціальну ліцензію. За кольорове ТБ щороку треба заплатити 155,40 фунта стерлінгів (майже 5 тисяч гривень), за чорно-біле — 52 фунти (приблизно 1650 гривень). Люди з вадами зору платять 50% від суми, громадяни у віці 75 років і більше мають право на безплатну ліцензію (її фінансують із держбюджету). Дохід в основному використовується для фінансування телебачення, радіо та онлайн-послуг BBC.
У Франції податок на публічну аудіовізуальну продукцію нараховується одночасно з податком на житло — навіть тим, у кого телевізора нема. У 2020 році сума становить 138 євро для материкової Франції і 88 євро для закордонних департаментів. Звільнені від оплати ті, кому понад 80 років, хто має інвалідність і дуже низькі доходи.
Також не безплатне телебачення у Швейцарії (365 швейцарських франків на рік), в Австрії (251,16 — 320,76 євро на рік), Хорватії (до 137 євро на рік), Чехії (1620 крон на рік), Ірландії (160 євро на рік), Чорногорії (3,5 євро на місяць), Словаччині (4,64 євро на місяць), Словенії (153 євро на рік). В Італії, Португалії, Греції та Туреччині збір за телебачення включають до рахунків за електроенергію: відповідно, це 90, 33, 36 євро на рік та 2% від загальної суми.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також подробиці скандалу щодо ймовірної зустрічі президента зі секретарем Радбезпеки РФ
