Російський президент Володимир Путін створив у своїй країні перегріту військову економіку, тому повернення до нормального стану може означати “жорстке приземлення”, пише оглядач Reuters П'єр Бріансо, передає газета “Експрес”.
Чому російська економіка може не пережити кінець війни
Він зазначає, що видима стійкість російської економіки насправді — ілюзорна. При цьому кінець війни зовсім не є неминучим, незважаючи на пропозицію про 30-денне припинення вогню. Будь-яке перемир'я навряд чи призведе до менш орієнтованої на оборону економіки.
Офіційно військові витрати РФ становлять 8% ВВП та 40% федерального урядового бюджету. При цьому дані не охоплюють усіх витрат, пов'язаних із обороною. Експерт вважає, що після закінчення війни ці цифри не сильно зменшаться, якщо Путін визнає припинення бойових дій тимчасовим або використає перемир'я, щоб зібрати ресурси для майбутніх нападів на Східну Європу.
“Проте спроба повернути економіку в нормальний стан породила б дві проблеми для Путіна. Перша випливає із багаторічного буму кредитування великими банками”, – зазначає він.
Так, корпоративні кредити в Росії зросли на 18% як у 2023, так і в 2024 роках. Орієнтовна ставка центрального банку, яка зараз становить 21%, теоретично має запобігти такому буму кредитування. Проте з 2022 року закон зобов'язав банки фінансувати підприємства оборонного сектору за субсидованими ставками. Сільськогосподарські та будівельні фірми також взяли кредити на пільгових умовах, як і деякі іпотечні позичальники. Наразі пільгові кредити становлять близько 16% загального портфеля банків, за даними Банку Росії. Це підвищує перспективу післявоєнної хвилі дефолту, якщо витрати на оборону впадуть і економіка сповільниться.
Друга проблема, з якою Путін зіткнеться на шляху до зменшення мілітаризованої економіки, пов'язана із погіршенням демографічних показників Росії. Хронічна нестача робочої сили значною мірою пояснює низький рівень безробіття в Росії, який становить приблизно 2%. Громадянська промисловість працює лише на 80% через брак робочої сили, а 1,6 мільйона робочих місць не зайняті. Згідно з російськими підрахунками, до 2030 року нестача робочої сили може досягти від 2 до 4 мільйонів осіб.
Чому скорочення армії не врятує Росію від дефіциту працівників
Теоретично зупинка військових дій та відправлення солдатів додому має допомогти, але все одно робоча сила в Росії скорочується приблизно на 1 мільйон осіб щороку через жахливу демографічну ситуацію. До того ж приблизно 600 000 демобілізованих буде важко отримати роботу, адже вони походять із найбідніших регіонів країни, і їм не вистачає навичок, необхідних у громадянській економіці.
Скорочення чисельності армії допоможе центральному банку у боротьбі з інфляцією. Зростання цін було частково спричинене щедрою державною компенсацією солдатам-контрактникам, призовними бонусами та дедалі вищими стимулами, оскільки кількість охочих новобранців скорочується.
За підрахунками Олександри Прокопенко з Євразійського центру Carnegie Russia Росія витратила на новобранців від 16 до 23 мільярдів доларів. Ця цифра включає компенсаційні схеми для поранених і сімей загиблих. Проблема в тому, що Путін не має наміру скорочувати свою армію. У вересні він наказав збільшити армію на 180 000 солдатів до 1,5 мільйона регулярних військ, що зробить її другою за чисельністю у світі після Китаю. І коли Росія перестане воювати, їй доведеться підтримувати роботу військових заводів, щоб відновити збитки, завдані Україною.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
