Про це пише військово-аналітичний портал Defense Express, передає "Експрес".
Кримський міст вибухнув: хто міг закласти вибухівку
Сьогодні Служба Безпеки України провела унікальну операцію, втретє пошкодивши Кримський міст. Цього разу під водою підірвали одну з опор головного прольоту. "Підводні підпірки опор сильно пошкоджено на рівні дна – 1100 кг вибухівки в тротиловому еквіваленті цьому посприяли. Фактично міст перебуває в аварійному стані", – зазначено у дописі.
Те, що ми можемо бачити відео підриву, також означає, що Україна отримала доступ до камер відеоспостереження об'єкта або ж встановила власний пристрій. Через те, що підрив був здійснений під водою, на глибині, оцінити ступінь ураження поки не можна.
"Не менш цікавим питанням є засіб, яким й був уражений Кримській міст. Бо закладання понад 1 тонни вибухівки, а це лише сама вибухова речовина, без корпусу, навряд могла бути здійснена за допомогою плавців. І загалом враховуючи операцію "Павутина" з використанням дистанційно керованих FPV-дронів для ураження російських стратегічних бомбардувальників, одним з небагатьох варіантів є використання підводних дронів", – зазначають аналітики видання.
Підводний дрон могли причепити до днища судна
У Defense Express нагадують про ряд розробок безпілотників, які пересуваються під водою. Зокрема, публічно продемонстрований дрон "Толока". Але не TLK-150, що має дуже обмежені можливості: дальність ходу до 100 км, маса БЧ або іншого корисного навантаження – 20-50 кг. А про анонсовані TLK 400 з довжиною 4-6 метрів, дальністю 1200 км, та масою БЧ до 500 кг. Чи TLK 1000 довжиною 4-12 метрів, дальністю 2000 км, та корисним навантаженням 5000 кг.
Також ще у серпні 2023 року було показано випробування підводного дрона "Марічка", довжиною шість метрів, діаметром 1 метр та дальністю ходу до 1000 км та здатність нести понад 1000 кг. Але заявлялась можливість зменшення дальності за рахунок меншої дальності ходу.
Усі відомі проекти українських підводних дронів мають системи, які відповідають за зв'язок з оператором та супутникову навігацію: у них є телескопічна щогла.
"Зазначимо, що дальність маршруту для морського підводного дрона до Кримського моста, з обходженням поки окупованого Криму на адекватній дальності, – близько 650 км. При цьому останні кілька кілометрів об'єктивно найважчі, бо необхідно враховувати можливість розміщення росіянами акустичних сенсорів, а також чітко пройти фарватером не зачепивши бонові загородження.
Також не виключено, що підводний дрон, якщо це був він, був встановлений під днищем судна, яке прямувало у російський порт на Азовському морі. Це тоді нівелює питання запасу ходу та автономності, а також вирішує питання обходження акустичного контролю. Але це відв'язує від наразі відомих українських підводних дронів, бо його задачею було б подолати значно меншу відстань", – підсумовує Defense Express.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
