Зв’язкова УПА, розвідниця періоду визвольних змагань українського народу у ХХ столітті, померла на 101-му році життя, пише газета “Експрес”.
Що відомо про Ангелину Паламар
Як повідомив глава ГУР Кирило Буданов, у свої 15 років Ангелина Паламар приєдналася до УПА і стала звʼязковою на псевдо “Орися” Перед цим чекісти вбили її батька і брата.
"За ідею Української Держави Ангелина Омелянівна та її сім’я зазнали від Росії багато лиха і болю. Нелюди-чекісти вбили батька і брата Ангелини прямо на подвір’ї їхнього будинку. Тоді вона п’ятнадцятирічною приєдналась до УПА – стала зв’язковою на псевдо "Орися". Через два роки внаслідок зради однієї з селянок росіяни схопили розвідницю. Ангелина Омелянівна пройшла крізь жорна більшовицьких катівень – півтора десятка років провела в таборах каральної російсько-радянської системи. Вистояла, зберегла у серці віру в Україну і любов до неї, побачила відновлення незалежності держави, за яку боролась, виховала дітей і онуків", — розповів очільник ГУР.
Він також нагадав, що торік, з нагоди 100-річного ювілею жінки, нагородив її символічною медаллю "Україна – понад усе!".
"Ангелина Омелянівна переживала й молилась за кожного українського воїна, хто захищає державу в боях з російськими загарбниками. Нині наша тиха молитва і добре слово – за спочилу у вічності Ангелину Паламар. Світла пам’ять і вічна пошана. Мої щирі співчуття усім рідним та близьким людям видатної Українки Ангелини Паламар", — додав Буданов.
Що Ангелина Паламар розповідала про свою юність
“Я мала їхати на схід – агітувати українців по селах, розказувати, що від Росії не варто чекати добра. Але нікуди не поїхала. Не встигла. Нас вистежували. Куди не підемо – всюди облава. Вороги мали завдання знищити усіх, хто був в УПА. То я ховалася у різних людей, які згодом просили піти, бо боялися виселення до Сибіру.
Коли я переховувалася у Нижньому Березові, нашого війська вже майже не було. Когось розстріляли, когось посадили в тюрму, а хтось втік за кордон. Тоді ціле літо я прожила у вчительки – вдови пані Галі. Вона тішилася мною. Я доглядала її дітей, працювала на грядках. Але одна недобра жінка мене видала. Я тікала лісами. У спину стріляли. Кулі мене не зачепили, але був простріляний весь кожушок”, — розповідала пані Ангелина влітку тернопільському виданню “Місто”.
Після арешту її сильно били. “Слідчий з Косова усі табуретки на мені поламав. Бив по голові. Я падала і скручувалася. Ховала голову. Тоді він бив у плечі. Я потім довго не могла спати на спині. За рішенням суду мені дали 10 років тюрми і 5 – заслання. Після суду мене кинули в камеру на вивіз і кликали мити коридори. Я тоді чула, як у камерах били хлопців, ламали їм кістки. Як вони кричали… Дотепер згадую ті жахіття”, — згадувала пані Ангелина.
У Сибірі Ангелина перебувала понад 14 років.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
