Подія: Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2023 рік у другому читанні та в цілому. За відповідний законопроект проголосували 295 народних депутатів.
Деталі і коментарі: Доходи бюджету становитимуть 1,3 трлн грн, видатки — 2,6 трлн грн, прогнозований дефіцит — 20,6% ВВП, левову частку якого планують покривати за рахунок міжнародної допомоги. Плановий показник державного боргу на кінець року складе 6,42 трлн грн. (102,3% ВВП). Найбільше бюджетних коштів (1,14 трлн грн) буде спрямовано на оборону. Це відповідає 18,2% ВВП або ж 43% всіх видатків держбюджету. Друга найбільша стаття витрат (35% видатків) — соціальні виплати, медицина та освіта. Влада переконує, що попри війну, зарплати та пенсії не зменшуватимуться. Але фактично і не зростатимуть. Мінімальна зарплата у 2023 році зберігатиметься на рівні 6700 грн, а прожитковий мінімум становитиме 2589 грн. Після грудневого зростання з 2027 до 2093 гривень мінімальна пенсія протягом наступного року не змінюватиметься. Але у березні уряд обіцяє провести індексацію пенсій. Водночас влада прогнозує доволі високий рівень безробіття — 28,2% та чималу інфляцію (30%). Вочевидь, більшості українців наступного року доведеться затягнути паски.
Як зазначив у своїй колонці на interfax.com.ua голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики України Данило Гетманцев, до другого читання Кабмін скоригував прогноз зростання ВВП на 2023 рік у бік консервативного сценарію — 3,2% замість 4,6%. "Середньорічний прогноз обмінного курсу залишився без змін (42,2 грн/дол.), а от прогноз на кінець 2023 року покращено з 50 до 45,8 грн/дол., що на мою думку більше відповідає поточним очікуванням з врахуванням сповільнення інфляції, задекларованих обсягів фінансування бюджету від партнерів та стану платіжного балансу наступного року", — зауважив Гетманцев.
На думку фінансового аналітика Андрія Шевчишина, закладений у бюджеті курс потрібно оцінювати як прогнозну величину, яка залежить від багатьох показників. Зокрема, від дефіциту бюджету та джерел його покриття, платіжного балансу. "Згідно з бюджетними орієнтирами, нас очікує не лише дуже великий дефіцит, але й складнощі на ринку праці, значна інфляція та високий борг. Уряд розраховує на зовнішні запозичення. Якщо Україна зможе залучити наступного року 38 мільярдів доларів і закінчиться активна фаза війни, то курс вдасться втримати на рівні 42 гривень за долар. Коли грошей надійде більше, то гривня може навіть зміцнитися. Якщо ж кошти від наших партнерів "запізнюватимуться" і їх буде менше запланованого, тоді варто чекати на песимістичний сценарій", — розповів Андрій Шевчишин у коментарі Експресу.
Нардеп Олексій Гончаренко зауважив у Telegram, що не голосував за бюджет-2023. Адже у підсумку депутати збільшили видатки на телемарафон майже на 2 млрд грн і додали грошей на будівництво доріг. Водночас видатки на оборону не збільшилися порівняно з першим читанням. "Потрібно не розподіляти кошти на марафони та дороги. Варто збільшувати видатки на ЗСУ, бо саме від них залежить наше майбутнє", — зауважив депутат.
