Така ситуація стається щороку під час відлиги та масового танення снігів: тоді вода змиває з берегів стихійні сміттєзвалища, пише "Експрес".
Як сьогодні виглядає річка Тиса: відео
Через потепління в Україні річка Тиса знову стала "сміттєпроводом", що несе тони пластику, пляшок та деревних уламків до Угорщини. Найбільше сміття йде з верхньої частини Тиси із Закарпаття (Україна). Хоча деякі дані вказують на суттєвий внесок побутових відходів з румунських приток.
У цей час угорська сторона цілодобово виловлює сотні кубометрів відходів поблизу міста Вашарошнамень, причому значна частина цього сміття потрапляє через повені з приток. До прикладу, лише за пів дня може бути виловлено щонайменше 60 тонн пластикових та інших відходів.
Проблема сміття у Тисі існує роками (активно з 2004 року), оскільки відходи часто скидають у річку через відсутність культури поводження з ними або незаконні звалища на берегах.
Ще у липні 2020 року тодішній президент Угорщини Янош Адер написав листи президентам України та Румунії з проханням запобігти забрудненню побутовим сміттям Тиси. Це найдовша й одна з ключових для Угорщини річок. Зі слів Адера, Тиса переповнена побутовим сміттям, яке потрапляє туди з території України та Румунії. Про це йдеться в розслідуванні "NGL.media" у 2025 році. "Наші машини більше не в змозі справлятися з купами сміття, яке надходить у нестримних кількостях", – заявив Адер.
У травні 2021 року голова української Держекоінспекції Андрій Мальований, посилаючись на результати спільної з угорцями експертизи, повідомив, що лише 20% сміття, що потрапляє до Угорщини Тисою, є українським. Решта – з Румунії, з річки Сомеш, лівої притоки Тиси.
У серпні 2021 року угорські екоактивісти зібрали біля кордону 6 тонн сміття, а через рік на тому ж місці – 15 тонн. За інформацією розслідувачів, це дійсно переважно українське сміття, бо румунська річка Сомеш, впадає у Тису кількома десятками кілометрів нижче за течією.
Одна з версій, чому так може відбуватися, – після повномасштабного вторгнення росіян на Закарпаття переїхали близько 400 тисяч українців і загальна кількість постійного населення області зросла на 30%.
Люди не хочуть платити за вивіз сміття
За інформацією журналістів, формально Тиса починається за чотири кілометри вище від Рахова, після злиття Чорної й Білої Тиси. У Рахові сміттєзвалище – офіційне, хоча розташоване безпосередньо на березі. Під час повені вода може підійматися на метр-п’ять і змивати все з берега. І так до п’яти разів на рік.
"Ми шукаємо альтернативу цьому сміттєзвалищу з 2005 року. Але ми живемо у горах і відповідного місця просто нема, тож поки змушені возити сюди", – пояснив у коментарі "NGL.media" виконувач обов’язків мера Рахова Євген Молнар.
У громаді живе 23,5 тисячі людей. Тут працюють дві сміттєві компанії, комунальна і приватна, які разом мають 4 689 угод на вивезення сміття. Куди зникає решта сміття – невідомо.
У Закарпатські ОВА усю відповідальність покладають саме на сміттєві компанії. "Вони можуть спочатку інформувати людей чи нагадувати їм, а через два місяці ігнорування мають право звертатися до суду", – каже спеціалістка управління житлово-комунального господарства та енергозбереження ОВА Лідія Авдєєва.
Комунальна компанія "Рахівкомунсервіс" двічі позивалася з мешканцями, які відмовлялися укладати договір на вивезення сміття, проте обидва рази програла. "Суддя постановив, що люди можуть самі вирішувати, що робити зі своїм сміттям. У нашому випадку люди хотіли спалювати, а не вивозити. Після того ми дійшли до висновку, що витрати на судові справи приносять лише збитки й більше так не робимо", – каже директор Василь Сливка.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
