Як зазначає AP, за 24 роки свого правління Путін створив образ лідера, здатного забезпечити безпеку та стабільність у Росії. Однак з початком війни цей образ почав руйнуватися, особливо після збройного заколоту Євгенія Пригожина та нещодавнього теракту в московському концертному залі.
Життя російських еліт під час війни стало гіршим, – експертка
Рік тому цього тижня російський диктатор Володимир Путін вийшов на сцену в Курській області, щоб відзначити 80-ту річницю одного з найяскравіших моментів радянської армії у Другій світовій війні. Тоді Путін назвав рішучу перемогу в Курській битві "одним із великих подвигів нашого народу".
Курськ знову у новинах, але вже з іншої причини: 6 серпня українські війська здійснили блискавичний наступ на регіон, захопивши села, взявши сотні полонених і змусивши евакуювати десятки тисяч мирних жителів. У той час як державне телебачення демонструє сильну підтримку Путіна, незважаючи на такі невдачі, як вторгнення в Курськ, важче оцінити думки його ключового електорату – російських еліт.
Путін залежить від їхньої мовчазної згоди, сказала Катерина Шульман, наукова співробітниця Євразійського центру Карнегі в Росії в Берліні. "Розрахунок, який відбувається в їхніх головах 24/7, полягає в тому, чи буде статус-кво на їхню користь чи ні", – сказала вона.
З початку війни життя цих еліт – найближчого оточення Путіна, вищих бюрократів, силовиків і військових, бізнес-лідерів – стало гіршим, а не кращим. Хоча багато хто збагатився завдяки війні, вони мають менше місць, де можна витратити свої гроші через західні санкції. За словами Шульман, питання, яке вони ставлять собі про Путіна, "полягає в тому, чи старий все ще є активом, чи вже пасивом".
Російські еліти бояться наступника Путіна, тому поки мовчать
Російські еліти можна охарактеризувати як такі, що перебувають у стані "невдоволеної згоди", сказав Найджел Гулд-Девіс, старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні. За його словами, вони незадоволені, але побоюються того, хто переможе, якщо почнеться боротьба за лідерство.
На думку аналітиків, вони можуть сподіватися, що реакція Путіна на події в Курську вписується в схему, за якою він спочатку повільно реагує на кризу, перш ніж врешті-решт йому вдасться перемогти.
Оскільки український наступ триває вже третій тиждень, Путін намагався дотримуватися свого графіка і навіть вирушив у дводенну поїздку до Азербайджану, не згадуючи про кризу. У вівторок він коротко згадав про це, пообіцявши "боротися з тими, хто вчиняє злочини в Курській області".
У міру того, як Україна переходить у наступ, Кремлю може стати важко ігнорувати численні наслідки війни. Ключове питання, за словами Гулд-Девіса, полягає в тому, що станеться, якщо російські еліти прийдуть до висновку, що конфлікт "неможливо виграти, або якщо ... війна ніколи не закінчиться, поки Путін при владі".
Наразі незрозуміло, чи стане друга битва за Курськ переломним моментом у війні, яку розв'язав Путін. Але, за словами Шульман, як одна з "низки нещасних подій, вона створює враження, що справи йдуть не дуже добре".
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
