Аналітики мають мало надії, що ініційовані США мирні переговори призведуть до закінчення війни в осяжній перспективі. Єдиною реалістичною стратегією Києва за нинішніх умов є економія сил на фронті, нарощення армійських резервів, удари на виснаження по РФ та очікування більш зручної нагоди для укладення миру. Про це пише британська The Guardian із посиланням на думки експертів.
ЗСУ уразили цілу флотилію річкових катерів РФ, якими готувались штурмувати острови Дніпра
Рф мобілізовує щомісяця 30 тисяч новобранців, Україна - не відомо
Видання зазначає, що Україна, хоч і не має якихось твердих причин з оптимізмом дивитися у 2026 рік, вона все ж "далеко не переможена". Нещодавно ЄС погодив позику для Києва у розмірі 90 мільярдів євро, чого вистачить, аби продовжувати оборону з нинішньою інтенсивністю до кінця 2027 року. Це не призведе до корінних змін на фронті, але дасть змогу триматися далі.
На думку журналістів, Росія і далі утримуватиме ініціативу на фронті, просуваючись вперед, але дуже повільно і з великими втратами. Щоб захопити решту Донбасу, яку Трамп пропонує віддати росіянам просто так, агресору знадобиться рік, або більше, і коштуватиме Росії ще щонайменше 400 000 убитими та пораненими.
Економіст Яніс Клюге оцінює, що Росія продовжує набирати щомісяця приблизно 30 000 новобранців, чого достатньо для поповнення поточних втрат, але, очевидно, недостатньо, щоб рішуче змінити ситуацію. Рівень мобілізації в Україні не відомий навіть приблизно. Хоча публічно називалися показники в 27 000 на місяць, справжня цифра, ймовірно, становить лише третину від цього, пише The Guardian. Однак і рівень втрат в Силах оборони теж навряд чи перевищує 10 000 на місяць убитими та пораненими. Причому поранених значно більше, ніж убитих.
Проблемою ЗСУ автори публікації називають виснаження української піхоти, що позначається на здатності тримати фронт. Росіяни просто просочуються між нечисленними українськими позицями. Це створило "стратегічну слабкість" України. "Після Курської битви Україна, схоже, не має можливості завдати несподіванок на суші", – йдеться у публікації.
Росія повинна зламатись, але коли...
Богдан Кротевич, колишній начальник штабу бригади "Азов" та один із найвідоміших публічних критиків того, як Україна веде війну, вважає, що Сили оборони мають "перейти до режиму динамічної оборони" щонайменше на пів року. Замість утримання територій за всяку ціну, пріоритетом має стати створення резервів, вважає він.
Окрім поля бою існує і економічний фронт. Росія досягла певних успіхів у руйнуванні української енергетики, однак не схоже, щоб це вплинуло на готовність населення та війська продовжувати спротив агресії. З іншого боку українські удари по Росії стають усе більш масштабними. Вони вже спричинили значне падіння нафтових доходів Росії (на 34% у листопаді), а тепер Київ розпочав ще й прямі атаки на танкерний "тіньовий флот" Росії.
"Одна з надій для Києва полягає в тому, що Росія якимось чином зламається протягом наступних двох років, хоча після провалу маршу Євгена Пригожина на Москву в країні майже немає безпосередніх ознак опору", – пише The Guardian.
На думку авторів публікації, існують реальні шанси на те, що Дональд Трамп припинить підігравати Москві, коли наступного року республіканці програють проміжні вибори до Конгресу.
"Найреалістичніша перспектива для України – це спробувати стримати Росію, в гіршому випадку, на рівні нинішнього майже повного застою, сподіваючись, що зрештою щось станеться", – резюмує видання.
