До «Русского добровольчого корпусу» вступили колишнні бійці формування «Вагнер», які воювали в Африці в інтересах Росії. Про це розповів командир РДК Денис Капустін (White Rex) в інтерв’ю журналісту Юрію Дудю.
Українські військові знищили 4 літаки та базу тяжких БпЛА “Оріон” у Криму, — Бровді
в РДК почали вербувати російських полонених із формувань «Вагнер» та «Шторм-Z»
Спочатку вони повертаються з Африки до Росії, щоб продати майно, а потім вирушають воювати за Україну.
«Тепер вони воюють за ідею. Якби їм були важливі гроші, вони б залишилися в Африці або поїхали воювати в Бахмут на боці російської армії, але вони обрали найскладніший шлях», — розповів Капустін про російських добровольців.
РДК формується із російських добровольців. Наразі у підрозділі служить кілька сотень бійців, заявив Капустін.
У 2023 році за пропозицією Міністерства оборони України в РДК почали вербувати російських полонених із формувань «Вагнер» та «Шторм-Z». Денис Капустін спочатку був проти такої ідеї, але згодом погодився та почав проводити співбесіди з російськими полоненими.
Першим із формування «Вагнер» до РДК прийняли Владислава Ізмайлова «Вайт», якого взяли в полон під Бахмутом.
Цього року за службу Україні колишнього бійця формування «Вагнер» Ізмайлова нагородили державними нагородами України. Також відомо про російського бійця Михайла Павлова «Перс», який потрапив до РДК із формування «Шторм-Z».
У 2025 році «Перс» загинув у бою під час штурму на Куп’янському напрямку, командуючи своєю групою.
Полонений росіянин місяць відстрілювався на позиції від... росіян
У лютому до РДК вступив російський військовий, який утримував оборону позиції разом з українськими військовими. Його історія взагалі унікальна. Російський солдат Данило Сичов проходив службу у 242-му мотострілецькому полку армії Росії. Сичову 23 роки. Раніше він служив у Вірменії, а згодом потрапив під суд за бійку з офіцером. Щоб уникнути вироку, погодився взяти участь у війні проти України.
У складі штурмової групи Сичов намагався захопити українську позицію, однак атака зазнала невдачі. Перед виходом на завдання російське командування запевняло штурмовиків, що позиція нібито порожня.
Під час бою він отримав поранення, а більшість його співслужбовців загинули. Побачивши українських військових, ухвалив рішення здатися в полон. Після цього російський солдат майже два з половиною місяці залишався на українській позиції.
Він допомагав зводити нашим фортифікаційні споруди, виконував господарські роботи й навіть брав участь у боях.
Як пояснив сам Сичов, його мотивацією залишатися разом з українськими бійцями стало усвідомлення того, що російське командування віддало наказ не брати полонених. Він розумів, що російські війська можуть убити його разом з українськими оборонцями. Повернувшись з позиції у тил він вирішив піти воювати проти Росії.
