Народні депутати від фракції “Слуга народу” зареєстрували законопроєкт № 13271-1, який дозволить посадовцям уникнути покарання за корупцію після звільнення. Про це повідомляє громадська організація “Центр протидії корупції”, передає газета “Експрес”.
НАЗК не зможе перевірити майно, оформлене на третіх осіб
За інформацією ЦПК, серед авторів законопроєкту, яких понад 90 осіб – “слуги” Олександр Ткаченко (головний автор), Максим Бужанський, Юрій Камельчук, Павло Халімон, Ігор Фріс, Георгій Мазурашу, а також кілька представників колишньої партії ОПЗЖ, зокрема Григорій Мамка та Антоніна Славицька.
Багато з них є фігурантами антикорупційних розслідувань правоохоронних органів або журналістів.
“Як зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту, ця ініціатива “підвищує довіру громадян до антикорупційної політики держави”. Проте зміст законопроєкту свідчить про протилежне. Адже він є черговою спробою послабити існуючі інструменти запобігання корупції. Наприклад, моніторинг способу життя суб’єктів декларування”, — пишуть у ЦПК.
У громадській організації кажуть, що законопроєкт суттєво обмежує моніторинг способу життя посадовців. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) зможе перевіряти тільки те майно та статки, які посадовець набув за час на посаді. Це означає, що будь-які активи оформлені до або після перебування на посаді не можна буде перевірити.
“Таким чином, посадовці зможуть до вступу на посаду вписувати суми коштів та майно, яке насправді не мають, аби потім виправдати награбоване. А після звільнення – зможуть взагалі не переживати, що у них знайдуть вкрадені у держави кошти та встигнути легалізувати кошти”, — повідомили у ЦПК.
Крім того, НАЗК не зможе перевірити майно, якщо декларант оформив його на третіх осіб або користується ним, не будучи безпосереднім власником.
Офіс генпрокурора назвав кількість посадовців у війську, яких викрили за корупцію
З початку 2022 року в Україні затримали 78 військовослужбовців, яких підозрюють у хабарництві. Третина з них вже засуджена. Про це повідомив Офіс генерального прокурора у відповідь на запит "Української правди".
Правоохоронці зафіксували, що всі ці злочини кваліфікуються за статтею 368 Кримінального кодексу - прийняття пропозиції або одержання неправомірної вигоди. З 2022 по квітень 2025 року суди винесли 30 обвинувальних вироків.
Загалом за час великої війни українці почали негативніше ставити до корупції і активніше повідомляти про її прояви. Про це свідчать результати загальнонаціонального соціологічного дослідження “Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність”, яке провела соціологічна компанія Info Sapiens на замовлення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
“Разом із новими корупційними викликами, які принесла війна, повномасштабне вторгнення також сприяло важливим змінам у ставленні громадян до корупції. Нині маємо найбільший в історії відсоток українців — 58% на противагу 43% у 2017 році, — які негативно ставляться до корупційних проявів та обирають викривальну модель поведінки. Рекордною зараз є і частка тих, хто повідомив про корупцію компетентним органам: 17,2% представників бізнесу та 9,7% населення. Це вкрай важливі зрушення, адже у 2020 році частка тих, хто повідомляв про корупцію серед населення, була на рівні лише 3,3%. Ці дані свідчать про те, що українці не толерують корупцію не тільки на словах, а й на практиці”, — сказав під час публічної презентації дослідження наприкінці січня 2025 року голова НАЗК Віктор Павлущик.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
