Днями мені знадобилося зателефонувати у відділення “Укрпошти”, щоб дізнатися, чи прийшли кошти на субсидії. Ці гроші я отримую не в банку, а саме на пошті. Телефоную на номер, який набирав у схожих ситуаціях раніше. У слухавці — короткі гудки. Хм. Може, я номер переплутав?
На сайті “Укрпошти" знаходжу таки інший номер телефону, який починається з 0-800. Телефоную, за підказками автовідповідача нарешті натрапляю на операторку контакт-центру в столиці. Пояснюю, що хочу дізнатися, чи прийшла мені субсидія на поштове відділення.
“А я такої інформацію не знаю, — каже дівчина. — Вам треба звернутися безпосередньо туди”. “Так я ж і дзвонив туди, але там щось з телефоном”, — відказую.
Операторка ж мені повідомляє: стаціонарних телефонів у відділеннях уже немає, тож усі питання — через контакт-центр.
“Але на отаке, як ваше, конкретне, я не відповім”, — уточнює вона. Я мусив іти за кілька кварталів до поштового відділення, де таки довідався про субсидію. А також мені підтвердили, що стаціонарний телефон їм нещодавно відімкнули. “Утримання стаціонарних телефонів — це ж витрати”, — зауважує Олександр Нечипорук, керівник обласної дирекції “Укрпошти”.
В “Укрпошти” — понад 11 000 відділень по всій країні. Навіть якщо припустити, що в кожному відділенні користувалися найдешевшим тарифом телефонного зв’язку (65 гривень), то за рік “Укрпошта” платила “Укртелекому” приблизно 8,6 мільйона. А тепер цих грошей не потрібно платити. Економія? Безперечно! Але чи стало від такої економії зручніше простим людям, які втратили можливість швидко з’ясувати у своєму поштовому відділенні, приміром, чи надійшла пенсія, субсидія, передплата, посилка, лист? Тепер задля цього слід іти до відділення. А якщо людині вже далеко за 70 — 80 і пошта — за декілька кілометрів від хати, а шлях розмитий снігами дощами? Ет, посадовцям ж до такого все одно байдуже.
Дякуємо, що прочитали цей тексту газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також усю правду про новий коронавірус.
