За даними Українського гідрометцентру, через інтенсивний приріст снігу лавинна небезпека спостерігається у районі сніголавинної станції Пожежевська (Іван-Франківська область), на високогір’ї східної частини Закарпатської області, у горах Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.
“Оголошено другий рівень лавинної небезпеки, — каже Наталія Батир, начальниця сектору управління ДСНС у Закарпатській області. — При ньому сходження лавин можливе при значних додаткових навантаженнях на сніговий покрив”.
До речі, загроза сходження лавин у Карпатах зберігається аж до повного танення снігу — до квітня. “Лавина, як багатошаровий пиріг, — пояснює Наталія Батир. — Спершу випав сухий сніг, потім вдарив мороз — і на поверхні снігового покриву утворився наст, зверху на нього впав наступний шар снігу. Тож якщо нижній шар замерзлий, то верхній просто з’їжджає по ньому, як із ковзанки”.
Лавина, як багатошаровий пиріг. Спершу випав сухий сніг, потім вдарив мороз — і на поверхні снігового покриву утворився наст, зверху на нього впав наступний шар снігу.
Щоби попередити трагедії, рятувальники закликають перед виходом у гори повідомляти їх про маршрут та дослухатися попереджень. “Про небезпеку ми оповіщаємо готелі, бази відпочинку, по гучномовцях лунає, що йти в гори не можна”, — каже Наталія Батир.
За словами рятувальників, мешканці Карпат іноді везуть туристів у гори для заняття фрирайдом, знаючи, що наражають їх на небезпеку. “Минулого року ми шукали трьох сновбордистів, їх у гори вивозили місцеві мешканці, — розповідає начальник сектору. — Один тоді загинув. А в Рахівському районі минулого року зійшла лавина, яка накрила туристів, котрі знали про небезпеку, але все одно пішли в гори. Перший раз їх накрило лавиною і вони змогли з неї вибратися самотужки. Пішли далі тим же схилом і їх знову накрила лавина. Один чоловік загинув”.
Зазвичай у лавині люди гинуть від численних травм чи задухи. Лавина несе зі собою все, що трапляється на її шляху, — деревину, каміння. Гілки дерева в шарі снігу можуть просто проштрикнути людину. На порятунок тих, хто потрапив під лавину, у рятувальників зовсім мало часу.
“Усе залежить від товщини шару снігу, під яким опинилися люди, — пояснює Наталія Батир. — Але це не більше як 15 — 20 хвилин. Під лавиною можна залишатися живим, або й навіть самому відкопатись, якщо сніг не мокрий. Бо якщо мокрий, тоді він, як бетон. Перед собою треба спробувати прогорнути хоча б невеличку нішу, щоб можна було дихати. Людина, яку накриває лавина, дуже дезорієнтується, тож, щоби визначити, де верх, а де низ, треба пустити слину з рота і подивитись, куди вона потече. Зрозумівши, де верх, можна спробувати відкопатись. Полегшує пошук людей лавинний датчик. Він блимає, подає звуковий сигнал, але їх мають одиниці через дороговизну”.
Іноді під лавинами гинуть і самі рятувальники. Наталія Батир пригадує випадок 2009 року: “Туристам рятувальники казали спускатися з гори з одного боку. Ті відмовились, сказавши, що чекатимуть на допомогу на місці. Рятувальники, попри лавинну небезпеку, були змушені йти на цей схил. І таки зірвали лавину. Один вибрався, а другий не зміг. Шукали його дев’ять днів. Знайшов загиблого син... Коли туристам сказали, що через них загинув рятувальник, ті відповіли: “Це ваша робота”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
До вашої уваги також текст про пожежі в Австралії.
