Ухвалений у парламенті закон набуде чинності після підписання президентом і публікації у пресі. Експерти зазначають: зміни суттєві, та чимало з нових норм лише надають права, а дієвих механізмів їх втілення на практиці наразі нема.
Розпитуємо про те, якою буде школа, Любомиру Мандзій, заступницю міністра освіти та науки України; Володимира Божинського, керівника експертної групи з питань державно-громадського управління освітою Директорату дошкільної та шкільної освіти МОН; Світлану Олексюк, директорку загальноосвітньої школи No5 м. Києва; Георгія Труханова, голову Профспілки працівників освіти і науки України; Альону Парфьонову, співзасновницю ГО “Батьки СОС”.
— Новий закон — об’ємистий документ на майже сотню сторінок. Для кого передбачено найбільше змін?
Л. Мандзій:
— Центром шкільної освіти є учень, тож багато новацій для нього. Школи повинні бути інклюзивними: батьки дитини з особливими освітніми потребами можуть написати заяву, а заклад зобов’язаний забезпечити такому учневі навчальний процес. Норму про зарахування за територіальною належністю ми залишили. Також закон врегульовує навчання дитини, яка тривалий час перебуває у лікарні, — такі досі залишалися поза освітнім процесом.
В. Божинський:
— Тепер учителі матимуть уроки і в медзакладах. Буде кілька освітніх моделей: навчання біля ліжка — для тих, хто не може відвідувати уроки в окремому приміщенні; індивідуальна форма навчання чи групова, якщо хвороба дає змогу перебувати в колективі.
Дитину повинні прийняти до державної школи без жодних тестів, співбесід — законом це заборонено. На випробування мають право тільки деякі спецзаклади, до прикладу, школи мистецького напряму.
Буде кілька освітніх моделей: навчання біля ліжка — для тих, хто не може відвідувати уроки в окремому приміщенні; індивідуальна форма навчання чи групова, якщо хвороба дає змогу перебувати в колективі.
— У законі є нове поняття — індивідуальна освітня траєкторія. Що це означає?
Л. Мандзій:
— Це — індивідуальний навчальний план, який формуватиметься на основі потреб та талантів учня. А для тих, хто відвідує додаткові заняття поза школою, буде можливість перезараховувати їх та не відвідувати уроків з деяких предметів. Цей план розробляють за заявою батьків учителі та учень, а затверджує директор закладу. Знання учня перевірятимуть на загальних підставах (річне оцінювання та ДПА чи семестровий контроль).
С. Олексюк:
— Індивідуальна траєкторія — це чудово. Але... Що робити мені, директорці, якщо батьки, реалізуючи своє право, попросять: дайте моїй дитині 10 уроків фізики з практикумами. Як я можу це забезпечити? Або ж норма про перезарахування — якщо з малюванням чи музикою все зрозуміло, то за яку дисципліну треба зарахувати заняття в гуртку робототехніки? Відповіді закон не дає.
— Як ще зміняться права учнів у школі?
Л. Мандзій:
— Учні матимуть можливість обирати навчальні предмети чи курси. Найбільше таких можливостей буде у старшій школі. Класно-урочна форма навчання стає необов’язковою. Школярі можуть формувати міжкласові групи, аби відвідувати заняття з певного предмета, і навіть різновікові групи. До прикладу, у малокомплектних школах спільні уроки можуть бути для 1 та 2 класів. Закон гарантує право школяра на індивідуальні чи групові консультації з предмета, в якому дитина “недотягує”. І вони мають бути безоплатними для учнів, їх оплатить держава.
В. Божинський:
— Серед доплат педагогам, які затверджує закон, є доплата “за позакласну роботу” — від 10 до 40 відсотків. Однак поки що немає механізму, як визначатимуть середній рівень знань учня і, відповідно, хто саме матиме право на додаткові заняття.
А. Парфьонова:
— Я за те, аби вчитель проводив додаткові заняття не для учнів, яких сам навчає, а для дітей з іншої школи або інших класів тієї ж школи. Це дасть змогу запобігти зловживанням. Зрештою, треба добре прописати оплату праці за таку послугу. Коли педагог працює як репетитор, він бере за послугу, припустімо, 150 гривень за 45 хвилин. Така ж послуга, надана в умовах навчального процесу, принесе йому 30 — 40 гривень. То навіщо це вчителеві?
— Що зміниться у шкільних рівнях?
В. Божинський:
— Початкова школа охопить 1 — 4 класи, базова — 5 — 9, старша профільна — 10 — 12 класи. Між ними будуть перехідні цикли навчання: у 1 — 2 класі дитина проходитиме адаптаційно-ігровий цикл, у 5-му — адаптаційний, у 10- му — профільно-адаптаційний.
Л. Мандзій:
— Саме у класах з адаптаційними циклами запрацює можливість обирати навчальні предмети чи інтегровані курси. Уперше — тоді, коли до 5 класу перейдуть учні, що вчаться за стандартом НУШ (тепер вони другокласники).
Саме у класах з адаптаційними циклами запрацює можливість обирати навчальні предмети чи інтегровані курси.
— Що каже новий закон про мови навчання?
В. Божинський:
— У статті 7 Закону “Про освіту” було закріплено право здобувачів на навчання мовою нацменшини чи корінного народу. Ми розробили три моделі такого вивчення, які підв’язані до рівнів. Перша — учні з 1 по 11 (12) класи навчатимуться мовою корінного народу (зокрема, йдеться про кримських татар) поряд із грунтовним вивченням української мови. Друга модель — для нацменшин, мови яких належать до мов ЄС. Рідною мовою вони навчатимуться в початковій школі, далі поступово збільшуватиметься обсяг викладання українською (з 20% у 5 класі до 40% у 9-му), аби у старшій школі становити не менш як 60% на рік. Третя модель — для решти нацменшин, які, зокрема, живуть у широкому середовищі своєї мови (як-от російськомовні). Початкова школа для них буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу загальний обсяг вивчення предметів українською повинен становити не менш як 80% часу.
— Що ще нового чекає вчителів?
Л. Мандзій:
— Абсолютна новація — педагогічна інтернатура. Молодого вчителя впродовж першого року роботи підтримуватиме досвідчений наставник, за що отримуватиме надбавку в розмірі 20%. Учителі матимуть більше автономії — у складанні освітніх програм, виборі методів оцінювання, однак оцінки повинні корелюватись із 12-бальною шкалою. Закон передбачає доплати вчителям за завідування кабінетами та залами — від 10 до 20%.
Вчитель може проходити підвищення кваліфікації на власний вибір та за кошт держави, а сертифікація залишається добровільною і її успішне проходження забезпечує сталу надбавку до зарплати у розмірі 20%. За новим законом, працювати у школі може і не педагог за фахом — досить вищої освіти. До прикладу, уроки інформатики цілком може читати представник ІТ-сфери. А з азами педагогіки йому допоможе наставник.
— У суспільстві тривають гарячі дискусії: чи може бути вчителем людина без педосвіти?
Г. Труханов:
— Інтернаціонал освіти, міжнародна освітянська спільнота, чітко наголошує: вчитель повинен мати спеціальну освіту! Без неї він не володіє достатніми навичками для викладання.
В. Божинський:
— Нам закидають, що такі люди не матимуть фахових навичок, не знатимуть азів педагогіки. Але для цього ми і запроваджуємо поняття наставника!
С. Олексюк:
— Закон внормовує ситуацію, яка вже існує. Керівники закладів брали випускників класичних університетів, що не мали освіти педагога, і скеровували їх на курси підвищення кваліфікації.
— Ще одна неоднозначна новація — звільнити всіх учителів-пенсіонерів та укласти з ними річні контракти.
Г. Труханов:
— Вважаю, що це дискримінація за віковою ознакою. Вчитель віддав десятки років школі, а нині його викидають на вулицю? В Україні педагогів-пенсіонерів — близько 16%, у деяких регіонах — до 30 відсотків. Закон каже про контракти на рік, але ж, щоб його укласти, педагога спершу звільнять. А надалі можуть і не запропонувати роботу за контрактом. Тобто до 1 липня 70 тисяч педагогів пенсійного віку буде звільнено.
В. Божинський:
— Якщо педагогічний працівник незамінний, його нема ким замінити — з якого дива такого фахівця звільняти? Укласти контракти директори шкіл повинні вже до 1 липня. Закон гарантує також, що платити менше педагогам не будуть. Натомість на рівні контракту можуть бути прописані додаткові стимули для працівників, до прикладу, певні доплати (у тому числі за рішенням місцевих громад).
— Переведуть на контракти і директорів шкіл?
Л. Мандзій:
— Так, але з ними підписують контракти терміном на 6 років (якщо керівник пенсійного віку — на 1 рік). Директор може обіймати посаду не більше двох термінів.
— Якими будуть повноваження батьків школярів в освітньому процесі?
— Вони можуть об’єднуватись у батьківське самоврядування, брати участь у житті школи. Закон прописує заборону збирати з батьків кошти на реалізацію державного стандарту — тобто на те, що фінансує держава. Саме батьки мають право звернутись до центрального органу виконавчої влади для проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти, якщо мають якісь сумніви щодо раціонального використання коштів.
— Коли запрацюють норми цього закону?
В. Божинський:
— Після офіційного опублікування, крім відтермінованих. Норми, що стосуються бюджету, відтерміновуються, бо на цей рік бюджет сформовано. Відкладають і те, що стосується нових стандартів — на рівні базової чи профільної школи, адже заклади слід реорганізувати. Багато норм потребують додаткових механізмів — нормативно правових актів, постанов, які повинен затвердити Кабмін. Це, до прикладу, стосується педагогічної інтернатури. Крім того, Міносвіти має скасувати низку наказів, що суперечать новому закону.
Дякуємо, що прочитали цей тексту газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, що треба знати про безоплатну правову допомогу.
