Подія: Кабмін ухвалив постанову "Про затвердження методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок", повідомляє урядовий портал.
Деталі і коментарі: Досі діяли три різні методики та види нормативної грошової оцінки (НГО) для різних категорій земель, затверджені ще в 1995, 2011 та 2016 роках. Показники оцінки мали значні диспропорції між собою у часі та просторі. Громадяни й органи місцевого самоврядування були змушені формувати й погоджувати три різних види технічної документації, адже без НГО не можна ні сплатити земельний податок, ні продати земельну ділянку. Відтепер усе зведено в одну методику.
"НГО визначатиметься так: площа земельної ділянки, що підлягає оцінці, множиться на чітко визначений норматив капіталізованого рентного доходу (наприклад, для земель с/г призначення це 27,5 тис. грн/га) та п'ять коефіцієнтів, які залежать від розташування, призначення та якості земельного активу. Іншими словами: те, наскільки близько земельна ділянка розташована до великих міст чи курортно-рекреаційних об'єктів; чи є вплив радіаційного забруднення; яке її цільове призначення; які регіональні та зональні фактори її місцерозташування, — це все впливатиме на кінцевий розмір НГО. Крім того, ця постанова — важливий ключ для територіальних громад у повномасштабному проведенні НГО всіх земель, що розташовані на їх територіях. Відтепер оцінка буде одразу на всю територію громади, а не на окремі "клаптики". Результати оцінки одразу по всій громаді потраплятимуть до Державного земельного кадастру і кожний бажаючий зможе отримати витяг про оцінку своєї ділянки швидко та без зайвих бюрократичних процедур", — пояснив на своїй сторінці у Facebook міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко. Він зауважив, що ця постанова історична, адже вперше за 30 років у нашій державі функціонуватиме уніфікована методика затвердження НГО землі.
Асоціація міст України вважає, що нова методика потребує доопрацювання. Адже вона пропонує зменшити окремі коефіцієнти, що враховують цільове призначення земельної ділянки, зокрема коефіцієнти для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами, зменшуються з 1,2 до 1; для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту — з 1 до 0,5; для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій — з 0,65 до 0,5. "Таке зниження коефіцієнтів призведе до відповідного зменшення плати за землю, яка зараховується до бюджетів територіальних громад", — йдеться у повідомленні АМУ.
"Затверджена урядом методика нормативно-грошової оцінки земельних ділянок — це мінус 5 млрд гривень для органів місцевого самоврядування та даремно витрачені громадами кошти на документацію з НГО", — зауважив у FB перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко.
Фахівець з питань земельної політики Андрій Мартин вважає, що зради немає. "Є банальна математика. Нова методика не повинна ні збільшувати фактичний розмір податкових платежів (це погано для бізнесу), ні зменшувати (це погано для ОМС). Чому ж тоді доводиться знижувати окремі коефіцієнти? Наразі в Україні повністю проведена НГО земель населених пунктів та земель сільськогосподарського призначення. "Слабкою ланкою" лишається нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Наприклад, 66,6% земель промисловості в Україні — за межами населених пунктів, гірничо-добувних підприємств — 72,3 %, енергетики — 69,3%, транспорту — 75,5 %. За офіційною статистикою Держгеокадастру, по землям промисловості за межами населених пунктів оцінка проведена лише на 57,3 %, по підприємствам транспорту та зв'язку — взагалі лише на 22,9 %. Плата за землю по ділянкам, нормативна грошова оцінка яких не проведена, згідно статті 277 Податкового кодексу України, справляється у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки ріллі по області, яка в середньому по Україні становить 27,5 тисяч гривень за гектар. Після проведення нової нормативної оцінки оціненими стануть всі землі громади і база оподаткування раніше неоцінених ділянок різко зросте, адже вони вже оподатковуватимуться не від оцінки ріллі, а саме як землі промисловості, транспорту та енергетики — тобто в середньому під 800 тисяч гривень за гектар. База оподаткування зростає більш ніж на 30%. Таким чином, виникає цілком об'єктивна необхідність коригування коефіцієнтів, що враховують цільове призначення земельних ділянок для земель промисловості, транспорту та енергетики для того, щоб не допустити різкого зростання бази оподаткування для земель, оцінка яких раніше не проводилась", — написав Андрій Мартин у Facebook.
