Розмова набула більшої актуальності після перемоги на виборах Дональда Трампа, який заявив, що швидко завершить війну, не уточнивши, як саме, і дав зрозуміти, що може підтримати угоду, яка залишає частину захопленої території в руках Росії, пише The Washington Post.
У Європі все частіше лунають розмови про мир в обмін на територію
У Європі дискусії за зачиненими дверима також підживлюються похмурою ситуацією на полі бою, коли українські війська обороняються та побоюються скорочення фінансування США.
Інтерв'ю з 10 нинішніми та колишніми дипломатами Європи та НАТО свідчать про те, що хоча декларації про незмінну підтримку тривають, деякі союзники України дедалі більше прагнуть закласти основи для переговорів між Україною та Росією, навіть попри те, що параметри угоди залишаються примарними. Дипломат Європейського Союзу сказав, що перспектива майбутнього врегулювання шляхом переговорів повільно набирає обертів, в основному за лаштунками.
Офіційні особи Європи та НАТО визнають, що розмови про територіальні поступки вже не викликають стільки здивувань, як колись, і дипломати представляють їх не як "земля в обмін на мир", а скоріше як "землю для безпеки" України. "Я думаю, що всі більш-менш дійшли цього висновку, важко говорити про це публічно, тому що це був би спосіб сказати, що ми збираємося винагородити агресію", – сказав Жерар Аро, колишній посол Франції у Вашингтоні.
З огляду на те, що російські війська контролюють приблизно п'яту частину країни, включно зі східним регіоном Донбасу та анексованим Кримським півостровом, заморожування сьогоднішньої лінії фронту або окреслення демаркаційної лінії означатиме відмову України від частини своєї території.
Зараз є широке визнання того, що "переговори можуть відбутися раніше", ніж очікувалося, і що вони "спричинять деякі поступки з обох сторін", сказала Каміль Гранд, колишня помічниця Генерального секретаря НАТО і почесна співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин з питань політики.
За його словами, європейські лідери мають "великий знак питання щодо того, як команда Трампа захоче грати в цьому", і хоча вони сподіваються, що наступна адміністрація підштовхне Росію за стіл переговорів, вони побоюються, що це може загнати Україну в погану угоду, припинивши допомогу.
Україна і Росія: позиції щодо переговорів
Москва дала зрозуміти, що не прийме нічого, крім капітуляції України. Путін стверджував, що Україні доведеться прийняти повний нейтралітет, щоб будь-які переговори були успішними. Він також сказав, що будь-яке припинення вогню не може бути тимчасовою домовленістю, яка лише дозволить Україні запастися боєприпасами.
Крім того, перш ніж почнуться будь-які переговори, Росія хоче повернути всю свою Курську область, де українські війська захопили землю. Київ сподівався, що його авантюра з атакою на Курську дасть йому важелі впливу, але з тих пір російські війська відвоювали частину регіону і досягли успіхів на Донбасі.
Після невдалої угоди про припинення вогню 2014-2015 років, яка отримала назву Мінських домовленостей, українці побоюються, що угода "земля в обмін на мир" лише дасть Росії час перегрупуватися для нового нападу.
Радник президента України Михайло Подоляк заявив у середу, що підштовхування України до переговорів на невигідних умовах схоже "на примус України відмовитися від опору". Він написав, що абсурдно обговорювати "мир лише за рахунок жертви", заявивши, що це заохочує подальші атаки та нехтує "реальними сценаріями примусу Росії (агресора) припинити агресію".
Офіційна позиція Києва і те, що він вважає перемогою, залишається в тому, що російські війська повинні залишити всю українську територію. Минулого тижня Зеленський заявив журналістам, що припинення вогню не може бути без гарантій, що Україна зможе стримати будь-які майбутні російські атаки.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
