Головними темами цієї зустрічі були: Ізраїль, Україна та багаторічний бюджет ЄС. Глави держав та урядів країн Євросоюзу домовилися і надалі підтримувати Україну.
Однак досягти конкретних рішень не змогли. Надання чергового траншу допомоги для підтримання українського війська, як і збільшення внесків на відбудову України, заблокували Угорщина та Словаччина. Докладніше про підсумки саміту ЄС — у розмові з експертами-міжнародниками Вадимом Трюханом та Володимиром Волею.
— Про що вдалося чи, навпаки, не вдалося домовитися лідерам держав Євросоюзу в питаннях, що стосуються України?
● В. Воля:
— На саміті глави держав та урядів обговорювали збільшення довгострокового бюджету ЄС (йдеться про бюджет на 2021 — 2027 роки. — Авт.) на 66 мільярдів євро. Це планують зробити до кінця року. Що цікаво, 50 мільярдів євро з багаторічного бюджету Євросоюзу хочуть виділити Україні на відновлення житла, енергетичної інфраструктури та на розвиток економіки. Однак Угорщина та Словаччина виступили проти надання цього пакета допомоги.
Крім того, Угорщина заблокувала восьмий транш — 500 мільйонів євро — з позабюджетного Європейського фонду миру на закупівлю зброї для ЗСУ. Це рішення не вдається схвалити ще від весни. Для розблокування допомоги Орбан вимагав, щоб Україна вилучила зі списку міжнародних спонсорів війни угорський OTP Bank. Відомо, що Київ уже пішов на такий крок, але позицію Орбана це не змінило.
● В. Трюхан:
— З позитивів можна відзначити те, що лідери ЄС підтримали план виплати Україні доходів від заморожених російських активів. Загалом заморожено 300 мільярдів доларів, левова частка з яких — 180 мільярдів — зберігається у найбільшому в світі депозитарії цінних паперів Euroclear (його штаб-квартира — у Брюсселі). Єврокомісія пообіцяла розробити механізм виплати цих грошей до кінця року.
Крім того, лідери країн ЄС домовилися додати до 12 санкційного пакета проти Москви заборону на експорт російських алмазів та алюмінію. Новий санкційний пакет обіцяють узгодити до кінця місяця.
— Як ви вважаєте, чи вдасться країнам ЄС узгодити рішення, які наразі заблоковані? Чи можуть Орбан та Фіцо й надалі встромляти нам палиці в колеса?
● В. Воля:
— Дійти згоди буде важко. Угорщина постійно висуватиме умови для того, щоб виторгувати щось для себе. Наприклад, нині Орбан блокує допомогу Києву, бо хоче отримати 13 мільярдів євро, які ЄС заморозив через порушення прав людини в Угорщині та через її незгоду з міграційною політикою Євросоюзу.
Словацький прем’єр також вимагає виплат для своєї країни. Бо перед виборами говорив, що інтереси Словаччини для нього на першому місці. Нині Фіцо каже, що погодиться на збільшення багаторічного бюджету, якщо ЄС не обмежуватиме фінансову підтримку словацьких фермерів, якщо частина грошей піде на відновлення словацької інфраструктури в прикордонних районах тощо. Отже, якщо Словаччина та Угорщина отримають якісь гроші для себе, то в обмін на це можуть розблокувати допомогу Україні.
● В. Трюхан:
— Орбан і Фіцо — це два різні за своєю природою лідери. Орбан — політик, чи радше політикан, з чіткою проросійською позицією. Він дратує не лише Україну, а й інші держави, які раніше мали партнерські відносини з Угорщиною, та самих лідерів ЄС. Заява Жозепа Борреля про те, що Угорщину ніхто не тримає в Євросоюзі, свідчить про те, що там уже думають про те, як, так би мовити, загнати Орбана у стійло.
Що ж до Фіцо, то він, хоч і маніпулює інформацією та вдається до блюзнірства в серйозних міжнародних проблемах, зокрема й щодо російсько-української війни, насправді прагматик. Фіцо не насмілиться розривати контракти на постачання зброї, укладені між словацькими та українськими компаніями, бо це призведе до серйозних політичних проблем для нього. Припускаю, через декілька місяців він, навпаки, лобіюватиме укладення нових контрактів, щоби зарекомендувати себе як людину, яка захищає інтереси словацьких підприємців та Словаччини загалом. Тобто він не діятиме так, як Орбан.
Загалом цей саміт засвідчив: гучні заяви лунатимуть, але проти загальноєвропейського консенсусу ні Словаччина, ні Угорщина не насміляться піти — не ті вагові категорії. Інакше вони матимуть проблеми для себе — не лише політичного, а й фінансового характеру.
