Росія відпрацювала сценарій масштабного вторгнення на територію західних країн із залученням десятків тисяч військових, повідомляють фінські аналітики з посиланням на джерела в Альянсі. План держави-агресорки передбачає координацію різних підрозділів, зокрема, ракетних, морських, повітряних та сухопутних сил. Одним із ключових напрямків російської атаки може стати північ Норвегії — по цій території ймовірні удари з моря, суші та повітря з боку Мурманська. У Фінляндії агресор планує висадку десанту та запуск ракет із Кольського півострова, а в Лапландії — швидке захоплення аеропорту Івало.
Фінляндію можуть атакувати ракетні сили російського 44-го армійського корпусу. “Метою цієї атаки може бути не прорив углиб Фінляндії, а захоплення північного узбережжя Фінської затоки та південно-східної частини країни. Так росіяни ускладнили б підтримку оборони Естонії з боку Фінляндії”, — зазначають джерела в НАТО.
Водночас 6-та армія РФ може спробувати прорватися в Естонію та Латвію шляхом масованого танкового, артилерійського та ракетного удару. Метою атаки буде захоплення столиць Таллінна та Риги. На Литву Росія може напасти через Білорусь, щоб узяти під контроль наземне сполучення між російським Калінінградом та Білоруссю, тобто захопити так званий Сувальський коридор. У разі успіху цієї операції сили НАТО в Балтії опинилися б під загрозою географічної пастки. Ракетні війська, дислоковані в Калінінграді, та Балтійський флот РФ можуть атакувати шведський острів Готланд і завадити розгортанню там сухопутних сил Північноатлантичного альянсу.
Росія прагне створити єдину буферну зону в Європі — від Арктичного регіону через Балтійське та Чорне моря до Середземного моря, наголошують у НАТО. Наразі, кажуть фахівці, основні частини російських сухопутних військ залучені до війни проти України, але РФ має можливість сформувати наступальні сили чисельністю щонайменше 600 тисяч солдатів на кордонах Балтії та Фінляндії. На Заході вважають, що Росія готова йти на значні ризики, однак припускають, що реалізувати план нападу вона може вже після війни в Україні.
— Розробка такого сценарію, з одного боку, означає, що Росія припускає можливість війни проти країн Заходу, зокрема на Балтійському фронті, — каже директор Українського інституту політики Руслан Бортник. — З другого боку — це спосіб тиску на Захід, мовляв, ось-ось ми оголосимо справді велику війну, вона вийде за межі України, й вам доведеться або втрачати своїх партнерів, або воювати своїми солдатами (а це в суспільстві західних країн сприймають украй важко).
Росія нині шукає можливості підвищити ставки, змусити США та держави НАТО погодитись на її умови, зокрема й на певні поступки за рахунок України. Саме тому Москва послідовно використовує усі можливі засоби, саме тому погрожує ядерною зброєю, саме тому застосувала проти України балістичну ракету середньої дальності “Орєшнік”, саме тому чинить тиск на західних союзників України чи то в Білорусі, чи то на Балтійському напрямку, чи то в Африці, чи на Близькому Сході.
— Ні для кого не секрет, що Кремль роздуває воєнну істерію — мовляв, Росія в Україні уже фактично воює з НАТО, — зауважує експерт-міжнародник Сергій Таран. — Для Путіна це частина його пропаганди, частина його режиму, на якому він і тримається. Москва вдається до шантажу й навмисне зробила так, щоб цей план нападу потрапив на Захід. До речі, схожі плани, конкретно розписані, з’являлись на Заході й перед масштабним вторгненням в Україну.
— Ідеологія сучасного рашизму передбачає, що саме Захід, зокрема НАТО, є ворогом Росії, — додає виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов. — Не опонентом, не суперником, а саме ворогом. І про це йдеться в офіційних документах. Росія, на відміну від НАТО, розробляє не стратегію оборони, а стратегію війни на захоплення. Недарма тут йдеться про країни, які є фактично балтійськими. Адже Росія після приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО, так би мовити, втратила Балтію та Балтійське море. Нині в разі потреби Альянс може просто заблокувати російський флот у їхніх базах.
Є ще один важливий нюанс.
Росія після запровадження санкцій проти неї не раз озвучувала свої претензії на “Ялту-2” (на участь у дипломатичній зустрічі з лідерами західних країн на кшталт тієї, яка відбулася у лютому 1945 року в Ялті й під час якої йшлося про закінчення Другої світової та про побудову повоєнного ладу. — Авт.). Бо старий “Ялтинський світ” зазнав тріщини ще 2014 року, до 2022- го він якось тримався за інерцією, а тепер його, власне кажучи, не існує. Росії може бути вигідно піти на глобальне загострення для того, щоби змусити країни Заходу підписати нову угоду про розподіл сфер впливу у світі.
— Піти війною проти країн НАТО — це значний ризик для РФ. За яких умов вона може вдатись до такого кроку?
● Р. Бортник:
— Нині Росія не готова до війни з НАТО, оскільки всі її ресурси сконцентровані в Україні. Але якщо РФ продовжить мобілізацію своєї економіки, збереже темпи військового виробництва, а війна в Україні припиниться — Росія досягне успіху або конфлікт буде заморожений на підставі якихось ситуативних домовленостей, — то вже за три-п’ять років Кремль може розпочати велику конвенційну війну в Європі, зокрема проти країн Балтії та Фінляндії. Це по-перше.
По-друге, напад можливий, якщо відносини між Заходом і Росією погіршуватимуться. Якщо будуть загрози для російських анклавів — наприклад, для того самого Калінінграда. Або ж якщо Європа піде у санкціях ще далі, заблокує будь-яку можливість постачання російських енергоносіїв чи російської економічної діяльності.
По-третє, якщо внутрішня ситуація у Росії погіршуватиметься. У такому разі тамтешнє керівництво може захотіти змістити фокус суспільної уваги росіян на зовнішньополітичні питання. По-четверте, якщо цього вимагатиме спільна гра РФ та союзників — наприклад, Ірану, Північної Кореї, Китаю. По-п’яте, якщо Кремль побачить, що США вийшли з Європи, що європейські країни беззахисні чи слабо захищені. Демонстрація слабкості з боку Європи може провокувати російську агресію.
● С. Таран:
— Не думаю, що Росія наважиться на війну в будь-якій іншій країні, поки триває війна в Україні. Тому що їй просто не вистачає війська. Напад на країни НАТО теоретично можливий, якщо буде стратегічна пауза у війні проти України.
Є ще один варіант — поки триває повномасштабна війна в Україні, Росія може зважитись на конфлікти, які не передбачатимуть масового застосування військ. Це може бути спроба захоплення Сувальського перешийка або окупація певних частин території Балтії, або елементарні обстріли. Це дозволило б РФ, з одного боку, не залучати великі мобілізаційні ресурси, з другого — розвалювати НАТО зсередини, якщо воно не відповідатиме на виклики.
Хай там як, але якщо європейські країни підготуються до можливого нападу, якщо будуватимуть захисні споруди, збільшуватимуть оборонний бюджет, проводитимуть військовий вишкіл, то війни не буде. А якщо не реагуватимуть, то в Путіна з’явиться ілюзія, що можна, умовно кажучи, взяти Гельсінкі за три дні, як це було перед вторгненням в Україну...
