У зовнішньополітичній службі ЄС з’явився координатор з протидії “тіньовому флоту” — мережі суден, що допомагають Росії обходити обмеження на експорт своєї нафти. Нову посаду створили, аби систематизувати обмін даними про так звані танкери-привиди між країнами — членами Євросоюзу. Мета — ефективніше з ними боротися.
— Основою російської економіки є нафто-газовий експорт, передовсім — нафтовий, — розповідає Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень. — РФ прагне продавати свою нафту дорожче “за стелю”, встановлену ЄС, — 47,60 долара за барель. Тому й користується послугами так званого тіньового флоту. Його кораблі не лише допомагають РФ оминати санкції, але й загрожують екологічній безпеці світового океану, оскільки перебувають у поганому технічному стані. Такі судна вносять у санкційні списки ЄС, але потрібен ще жорсткіший контроль. В Євросоюзі визнають, що наразі не мають повної інформації про всі кораблі, задіяні в “тіньовому флоті”, з низки причин. Наприклад, танкери часто змінюють назви, структуру власності й країну реєстрації, ходять під фальшивими прапорами.
— Думаю, що підстави для оптимізму є, — додає Михайло Гончар, президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”. — Адже координатором із протидії “тіньовому флоту” РФ буде представник Польщі. Тобто фахівець з регіону Балтійського моря, через яке на експорт йде найбільший російський нафтотрафік і де фіксується найбільше операцій “тіньового флоту”. Тому запровадження такої посади можна лише вітати. Головне, щоб координатор займався реальною роботою, а не паперовою, імітуючи бурхливу діяльність.
На сьогодні у санкційному списку Євросоюзу перебуває понад 550 танкерів. Третина з них належить країні ЄС — Греції. Цим почасти і пояснюється недолугість європейських санкцій у боротьбі з “тіньовим флотом” РФ. Лише три танкери-привиди затримували відповідні органи. Два — відпустили, а один заарештували, конфіскували й продали разом із нафтою.
— Чому такий плачевний результат?
● І. Ус:
— Можна припустити, що деякі власники суден-привидів мають певний вплив на чиновників ЄС. І їм вдається переконувати євробюрократів не боротися належно з “тіньовим флотом” РФ, бо інакше вони втрачатимуть доходи. Та й не забуваймо, що, окрім Китаю, Індії й Туреччини, ЄС також купує російську нафту.
Загалом боротися з “тіньовим флотом” слід комплексно. Зокрема й збільшити час на перевірку танкерів, котрі будуть затримуватися. На сьогодні він становить 72 години, а потрібно, щоб це був тиждень-два. Тоді власники таких суден думатимуть, чи надавати їх Росії, оскільки це призведе до втрати часу, а відповідно й грошей.
