Серед них — Іван Баканов, який очолював службу до липня цього року. Але що відбувається у розслідуванні цієї справи — це, схоже, таємниця за сімома замками. Чи вдасться слідству таки дати відповіді на запитання, які хвилюють суспільство?
Про це — у розмові з народним депутатом Олексієм Гончаренком та ексспівробітником СБУ, експертом Українського інституту майбутнього Іваном Ступаком.
— Чи є підстави вважати, що керівництво Служби безпеки може бути причетним до того, що ворог захопив Херсонщину в перші дні повномасштабного вторгнення?
● О. Гончаренко:
— Це має встановити суд. Ми ж можемо говорити про відомі нам речі. Наприклад, про те, що Іван Баканов ще в липні був звільнений з посади голови СБУ за статтею 47 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, тобто за “невиконання (чи неналежне виконання) службових обов’язків, що спричинило людські жертви чи інші тяжкі наслідки або створило загрозу настання таких наслідків”. Саме цей факт названий в указі президента про звільнення Баканова.
Крім того, відомо, що Зеленський звільнив з посади начальника Управління СБУ в Херсонській області Сергія Криворучка і позбавив його звання генерала. Є також інформація, що ексначальник Служби внутрішньої безпеки СБУ бригадний генерал Андрій Наумов утік з України за декілька годин до повномасштабного вторгнення РФ. Обох — і Наумова, і Криворучка — підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами.
Отже, є очевидні підстави для розслідування діяльності колишніх посадовців СБУ. Слідство має дати відповіді на всі запитання, які цікавлять суспільство, а саме: чи винні ці особи у провалі південного фронту, в тому, що ворог так легко окупував Херсон? А ми не знаємо, чи триває таке розслідування, які його результати. Хоча часу минуло чимало.
● І. Ступак:
— Відомо також, що у липні цього року правоохоронці затримали ексначальника Служби безпеки України в Криму Олега Кулініча (на посаді він перебував до 2 березня 2022 року. — Авт.). За даними Державного бюро розслідувань, Кулініч передавав російським спецслужбам розвідувальну інформацію проти України. На момент затримання він обіймав посаду помічника голови СБУ Івана Баканова з особливо важливих доручень.
— Чи справедливо тут покладати відповідальність саме на представників СБУ?
● О. Гончаренко:
— Ми знаємо, що Маріуполь був атакований російськими військами, які рухалися із Криму. Цього не мало статися. Ворог ніколи не зайшов би і до Херсону, якби був підірваний Антонівський міст. А це відповідальність і Служби безпеки України.
● І. Ступак:
— Зауважу, що 2 березня 2022 року, після захоплення Херсону, в Чернівцях було затримано помічника начальника Управління СБУ в Херсонській області, керівника Антитерористичного центру Ігоря Садохіна. Його також підозрюють у державній зраді, а саме в тому, що він міг передати російським військовим карту мінних полів та координати об’єктів оборони.
— Як вважаєте, чи варто оприлюднювати результати розслідування стосовно окупації Херсону, якщо такі будуть, під час війни? Чи, може, варто з цим зачекати до встановлення миру?
● О. Гончаренко:
— Президент, підписавши указ про звільнення Баканова, публічно підтвердив те, що бездіяльність ексголови СБУ призвела до людських жертв та інших тяжких наслідків, публічно назвав Наумова та Криворучка зрадниками. Якщо прозвучали такі обвинувачення, то суспільство має знати, винен насправді Баканов та інші керівники СБУ чи ні. Адже йдеться про Службу безпеки всієї країни, а не однієї людини!
● І. Ступак:
— Безперечно, треба проводити роботу над помилками, тобто з’ясовувати, хто, чому і як так легко здав Південь. Питання варто ставити не лише працівникам СБУ (у регіоні їх небагато — сотня-дві), а й військовим, Нацгвардії, чиновникам. Справ про державну зраду та колабораціоністську діяльність працівників СБУ, прокуратури та інших правоохоронних органів дуже багато — понад шістсот (таке число свого часу озвучив Зеленський).
Президент мав би інформувати суспільство про розслідування цих справ. На його місці я б повівся так: повідомив би, що про зрадників ніхто не забув. Мовляв, на нараді з керівниками правоохоронних органів вони мені відрапортували, що слідство триває. Тепер, поки триває війна, не будемо розгойдувати човна. Але щойно війна закінчиться, обіцяю: дам вказівку розголосити результати розслідування. Так було б логічно.
