Тимчасова спеціальна комісія парламенту складається з 15 депутатів, а її головою є “слуга” Микола Задорожній. За словами секретаря ТСК Михайла Бондара, вже відкрито приблизно 30 кримінальних проваджень щодо розтрати коштів під час побудови фортифікаційних споруд в Україні. Загальна сума грошей, які фігурують у провадженнях, — щонайменше 20 мільярдів гривень.
— Але якщо говорити об’єктивно, то зроблено не так багато, — каже заступник голови комісії, нардеп Михайло Цимбалюк. — Зокрема, ми заслухали керівництво ЗСУ, Генштабу, Міноборони, Державної спеціальної служби зв’язку, керівників декількох обласних військових адміністрацій та встановили, скільки коштів виділялося на спорудження фортифікаційних споруд. Керівники правоохоронних органів прозвітували про відкриті кримінальні провадження, що стосуються облаштування фортифікаційних споруд на лінії зіткнення. Далі ми мали перейти до заслуховування підрядників, які проводили ці роботи.
Але голова комісії Микола Задорожній отримав підозру за вимагання хабарів. Фракція “Слуги народу” мала б його замінити. Вже був навіть проєкт відповідної постанови, але пленарні засідання не проводяться, бо парламент не дійшов згоди щодо закону про релігійні організації. А відповідно не змінено й голову ТСК та не призначено нового. Микола Задорожній, котрий ще залишається очільником комісії, не ініціює проведення засідань ТСК, а без нього це зробити неможливо. Відповідно ТСК уже декілька тижнів не засідає. “Слуги” мають більшість у комісії, тож усі наші спроби активізувати роботу ТСК марні.
— А що вдалося з’ясувати на раніше проведених засіданнях ТСК?
— Зокрема, ми встановили, що були розбіжності у сумах вартості будівельних матеріалів. Далі будуть призначені експертизи по кожному конкретному випадку. Наприклад, одна деревина на Херсонщину доправлялася з Карпат, інша — з Полтавщини, ще інша — з Харківської області. Звісно, що вартість такої сировини не може бути однаковою. Є також питання до якості бетонних укріплень, зокрема так званих зубів дракона тощо. Є певні питання щодо фортифікаційних споруд на кордоні з Білоруссю. Деякі підрядники, які не встигли виконати роботу чи виконали її неякісно, вже почали усувати недоліки власним коштом.
— Колишній командир 125- ї бригади ТрО генерал-лейтенант Артур Горбенко в одному з інтерв’ю заявив, що наприкінці 2023 року через незадовільний стан відмовився брати на баланс фортифікації з другої лінії оборони, які будували цивільні компанії. Чи такі випадки масові?
— Дійсно, про такі факти нам відомо. Були випадки, коли й інші військові відмовлялися приймати оборонні споруди з різних причин. Зокрема через те, що не були їх замовниками. Адже саме командир бойового підрозділу, котрий заходить на певну лінію, має визначати, де будувати фортифікаційні споруди. Це його зона відповідальності. Готові ж фортифікації командир бойового підрозділу може відмовитися приймати не лише через якість, а й через їх розташування.
— Коли можна чекати першого звіту від ТСК?
— Через пів року комісія зобов’язана відзвітувати. А потім через рік. Але щойно з’явиться новий голова комісії, ми проситимемо його звітувати публічно щомісяця.
