У Молдові відбулися президентські вибори. За пост глави держави змагалися 11 кандидатів. Чинну президентку Маю Санду підтримали 42,45% виборців, а висуванця Партії соціалістів, колишнього генпрокурора країни Олександра Стояногло — 25,98%. Тож на Молдову 3 листопада чекає другий тур виборів, де за президентське крісло боротимуться Санду і Стояногло.
Разом з президентськими перегонами відбувався референдум щодо конституційного курсу країни на вступ до Європейського Союзу. 50,41% громадян віддали свої голоси за вступ Молдови до ЄС, тоді як 49,59% висловилися проти. Варто зауважити, що позитивний результат забезпечила діаспора. Натомість жителі Молдови виступили проти зближення країни з ЄС. Правду кажучи, такого ніхто не чекав. То чому в Молдові більшість голосує проти свого європейського майбутнього?
— Відстань між тими, хто за і хто проти, дуже незначна. Це можна пояснити тим, що Кремль потужно просував наратив, що європейський вибір країни — це обов’язково армія НАТО в Молдові і війна. Багато виборців боїться такої перспективи, — каже Руслан Рохов, політичний аналітик, керуючий партнер PGR Consulting Group LLC. — До речі, близько ста тисяч виборців, які підтримали референдум, не проголосували за Маю Санду. У Молдові вважають, що вона не виконала своїх обіцянок, зокрема не подолала корупції.
— Президентка заявила про “безпрецедентні фальсифікації голосів” на виборах та референдумі...
● Р. Рохов:
— Потужну мережу впливу щодо купівлі голосів побудував Ілан Шор, молдовський проросійський політик, бізнесмен, колишній голова забороненої партії “Шор”. Близько 130 тисяч громадян, за оцінками правоохоронців, отримали від нього щомісячні доплати до пенсії. Орієнтовно 15 мільйонів доларів кожного місяця РФ витрачала на ці потреби. Разом це сформувало доволі широку базу прибічників позиції, що працювати треба з РФ, а не з ЄС.
— А які шанси Маї Санду перемогти у другому турі президентських перегонів?
— Тепер усе залежить від Ренато Усатого, політика-популіста, який став третім за підсумками голосування. Він буде обирати, як дорожче продати власну лояльність й кому передати голоси своїх виборців — Санду чи Стояногло, — каже Євген Магда, кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики.
● Р. Рохов:
— Санду могла б перемогти, якби балотувався, наприклад, колишній президент Ігор Додон, який має великий антирейтинг. Щодо Олександра Стояногло — то це новий фаворит Кремля. Бачимо, що Росії таки вдалося “закинути” його в другий тур. Є висока ймовірність, що саме він стане наступним президентом Молдови. На межі з фантастикою буде, якщо у другому турі переможе Санду.
— Які наслідки для України може мати перемога Стояногло?
● Є. Магда:
— Якщо до влади прийде більш лояльний до Росії кандидат й буде відповідним чином діяти, наприклад, дозволить російським офіцерам приїжджати в Придністров’я, то там можна дуже швидко створити новий осередок напруги. А Кремль як ніхто в цьому зацікавлений.
● Р. Рохов:
— Президентські вибори є плацдармом для парламентських, які відбудуться навесні наступного року. На них партія PAS, яка висувала Маю Санду, матиме близько 33%. Перший тур президентських виборів показав, що навряд чи в парламент потраплять політики, які можуть скласти коаліцію для формування проєвропейського уряду. Тобто в Молдові може повторитися грузинський сценарій, де нині проросійський і парламент, і уряд.
