Мюнхенська конференція з безпеки: головні події та заяви

Європа зрозуміла, що більше не може покладатися на США у питаннях безпеки. А Україна відмовилася підписати угоду про надра.

Фото facebook.com/MunSecConf
Фото facebook.com/MunSecConf

У Мюнхенській безпековій конференції взяли участь близько 60 глав держав, зокрема й президент нашої країни. Відбулися перші особисті контакти Володимира Зеленського з новою президентською адміністрацією США. А представники Європейського Союзу вкотре заявили, що хочуть брати участь у процесі досягнення миру в Україні та не дозволять вилучити себе з нього. Це стало реакцією на виступ віцепрезидента США Джей Ді Венса, котрий жорстко розкритикував Європу за начебто обмеження демократії та свободи слова. 

Голова Мюнхенської безпекової конференції Крістоф Гойсген заявив, що цей захід став “у певному сенсі європейським жахіттям”, але водночас “багато що роз’яснив”. Мабуть, мова про те, що в Європі більше немає архітектури безпеки, що склалася після Другої світової війни. Так, Америка все ще входить до НАТО, але автоматично розраховувати на те, що в разі нападу США прийдуть Європі на допомогу, більше не можна. 

— Заяви, які прозвучали на конференції, передусім від віце-президента США, європейських лідерів шокували, — каже Вадим Трюхан, експерт-міжнародник, дипломат. — Європейці раптом зрозуміли, що можуть залишитися без підтримки Вашингтону у час, коли для них рівень загрози військового вторгнення Росії як ніколи високий. Тому Європа буде змушена реагувати на цей виклик і ухвалювати конкретні рішення, котрі потребують грошових витрат. Бо не секрет, що армії багатьох країн ЄС нині лише умовно боєздатні. 

— Попри все, Крістоф Гойсген назвав цьогорічну конференцію “однією з найбільш змістовних” за весь час її проведення, — додає Дмитро Левусь, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”. — Остаточно сформульовано позицію, що війна Росії проти України — це європейський конфлікт і що питання участі європейських представників у переговорах щодо її закінчення — це питання безпеки Європи. Також на заході сформульовано низку пропозицій, як Європі слід змінитися. Президент України запропонував створити європейські збройні сили. 

— Тепер можуть початися тектонічні зміни, зокрема, у відносинах США і Європи,— додає Ігор Петренко, політолог, професор КНУ імені Тараса Шевченка. — Ключовим завданням США було змусити Європу більше платити за свою безпеку, щоб Сполучені Штати мали можливість на цьому економити. Для України це радше шанс, ніж виклик. У майбутньому ми станемо членами ЄС. І якщо Європа почне більше дбати про свою безпеку й незалежність у цьому питанні від США, матиме сильнішу чи єдину армію, то від цього Україна тільки виграє. 

— Чи став цьогорічний Мюнхен вдалим майданчиком для України? 

● І. Петренко: 

— Наша країна була в центрі уваги. Київ заявив свою позицію. Ми чітко говоримо про те, що за столом переговорів з РФ має бути Україна й бажано ЄС. Європейці показали зуби, заявивши, що і надалі підтримуватимуть Україну. Й остаточно зрозуміли, що ЄС потребує змін. Зокрема, у питанні ухвалення рішень. Консенсусна модель хороша, але вона затягує процес ухвалення рішень, дає іншим країнам можливість маніпулювати, виторговувати для себе певні преференції. Тому не всі питання мають ухвалюватися консенсусом, деякі — кваліфікованою більшістю. Це стосується і питань безпеки. 

● Д. Левусь: 

— Саме в Мюнхені відбулися перші контакти української влади з представниками Дональда Трампа. І стало зрозумілим, що наразі немає чіткого американського мирного плану. Він лише у процесі розробки, і нам важливо відстояти свої інтереси. 

● В. Трюхан: 

— Мюнхен міг стати провалом для України. Американці їхали туди з ультимативною вимогою віддати їм наші надра в обмін на допомогу, але без жодних безпекових гарантій. Українська делегація не піддалася на такий тиск. Тому представники США змінили свою переговорну тактику. Нам доведеться докласти титанічних зусиль, щоб змусити команду Трампа відмовитися від “кавалерійських наскоків”. Перемовини мають бути доброчесними. Але для Трампа пріоритетним треком, як виглядає, є перезапуск відносин з Кремлем, а не з Європою. 

Тому реакція європейських країн на американські заяви, котрі пролунали на конференції, була миттєвою. Вже в неділю відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн ЄС. У понеділок у Парижі збиралися голови урядів Німеччини, Великої Британії, Італії, Польщі, Іспанії, Нідерландів, Данії й обговорювали ситуацію в Україні та європейську безпеку. 

Паризька зустріч — це початок нового етапу єднання. Можна сказати, що зародилася “коаліція рішучості”. Найбільш впливові європейські держави шукають інший формат взаємодії. Намагаються відійти від формату ЄС, в якому Угорщина та Словаччина стали гальмом. А також — відійти від формату НАТО, в якому присутні США . Важливо, щоб і Україна була в цій коаліції. 

Автор: Богдан Куфрик
Подробиці
Фото ілюстративне: wikimedia.org

Через загрозу тривалої відсутності електроенергії внаслідок атак РФ у Києві розробляють сценарії організованого виїзду. Втім масова евакуація наразі не передбачена.

13.11
Подробиці
Фото ілюстративне

Російська влада офіційно підтвердила інформацію про втрату літака і пілотів.

13.11
Подробиці
Фото ілюстративне

Програма “Сибіризації” - інструмент м'якої асиміляції та спроба відірвати українців від дому.

13.11
Подробиці
Фото ілюстративне: armyinform.com.ua

Держказначейство США внесло до списку обмежень ТОВ “ГК Імператив Україна” та ТОВ “Екофера”. Їх використовували для постачання деталей для дронів-камікадзе Shahed-136.

13.11
Подробиці
Фото: польські ЗМІ

Жінка відмовилася купувати квиток і почала погрожувати людям - ситуацію зупинив поляк із валізою.

13.11
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Речник Путіна цинічно заявив, що Росія буде продовжувати війну, якщо не буде бачити можливості мирного врегулювання.

13.11
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Речник Сил оборони півдня України підтвердив, що нашим захисикам довелось займати нові позиції, але зараз "ми противника зупинили".

13.11
Подробиці
Фото GettyImages.

"Оріон" - це російський розвідувально-ударний дрон, здатний нести авіабомби та ракети "повітря–земля".

13.11
Подробиці
Фото ОП.

Зеленський запевнив, що контактів з Міндічем не було відтоді, як почалось розслідування.

13.11
Подробиці
Фото Нацполіції.

Донька підозрюваної померла ще у 2006-у році у віці 22 років. Подробиці.

13.11
Подробиці
Фото: 47 омбр Маґура

Іноземці допомагають ЗСУ відбивати у ворога нашу землю.

13.11
Cпорт
Фото facebook.com/minmolodsport

Наші спортсмени втерли носа представникам країни-агресорки.

13.11
Подробиці
Фото:  gettyimages

"Тіньовий флот" виходить з російських портів, але до пунктів призначення не доходить.

13.11
Люди і проблеми
Фото Н. Д.

Від цього захворювання рятує лише екстрена профілактика: курс вакцинації, який потрібно розпочати не пізніше 14-го дня з моменту укусу.

13.11
Подробиці
Фото: deep state

Новий план складається з тривалої кампанії з повітряного перехоплення на полі бою.

13.11
Політика
Фото УНІАН

За даними Руху “Чесно”, протягом 2025 року влада тимчасово окупованих громад планує витратити майже 14 мільярдів гривень.

13.11
Люди і проблеми
Фото pixabay.com

До пілотного проєкту мають намір залучити 100 тисяч педагогів.

13.11
Подробиці
Фото: МЗС

Російський диктатор має заплатити найвищу ціну за війну.

13.11
Подробиці
Фото: 155 ОМБР

Через погану видимість дрони не можуть виявляти ворога, і російські війська користуються цим для штурму.

13.11
Подробиці
Фото: НАБУ

Масштабами українських крадіжок вражені навіть за океаном.

12.11
Подробиці
Фото: РосЗМІ

ЗСУ зривають усі плани кремлівського диктатора і змушують його скаженіти.

12.11
Подробиці
Фото: МЗС України

У європейських лідерів виникає логічне запитання: а навіщо допомагати корупціонерам?

12.11
Подробиці
Колаж Експресу

Ролик про "втрату" Покровська набрав майже пів мільйона переглядів і тисячі коментарів.

12.11
Подробиці
Ховалися на полицях для ковдр: у ДПСУ показали, як чоловіки тікали до Польщі поїздами

Подорож “на верхній поличці” коштувала 11 тисяч доларів. Схему організували двоє пенсіонерів.

12.11
показати більше