У Мюнхенській безпековій конференції взяли участь близько 60 глав держав, зокрема й президент нашої країни. Відбулися перші особисті контакти Володимира Зеленського з новою президентською адміністрацією США. А представники Європейського Союзу вкотре заявили, що хочуть брати участь у процесі досягнення миру в Україні та не дозволять вилучити себе з нього. Це стало реакцією на виступ віцепрезидента США Джей Ді Венса, котрий жорстко розкритикував Європу за начебто обмеження демократії та свободи слова.
Голова Мюнхенської безпекової конференції Крістоф Гойсген заявив, що цей захід став “у певному сенсі європейським жахіттям”, але водночас “багато що роз’яснив”. Мабуть, мова про те, що в Європі більше немає архітектури безпеки, що склалася після Другої світової війни. Так, Америка все ще входить до НАТО, але автоматично розраховувати на те, що в разі нападу США прийдуть Європі на допомогу, більше не можна.
— Заяви, які прозвучали на конференції, передусім від віце-президента США, європейських лідерів шокували, — каже Вадим Трюхан, експерт-міжнародник, дипломат. — Європейці раптом зрозуміли, що можуть залишитися без підтримки Вашингтону у час, коли для них рівень загрози військового вторгнення Росії як ніколи високий. Тому Європа буде змушена реагувати на цей виклик і ухвалювати конкретні рішення, котрі потребують грошових витрат. Бо не секрет, що армії багатьох країн ЄС нині лише умовно боєздатні.
— Попри все, Крістоф Гойсген назвав цьогорічну конференцію “однією з найбільш змістовних” за весь час її проведення, — додає Дмитро Левусь, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”. — Остаточно сформульовано позицію, що війна Росії проти України — це європейський конфлікт і що питання участі європейських представників у переговорах щодо її закінчення — це питання безпеки Європи. Також на заході сформульовано низку пропозицій, як Європі слід змінитися. Президент України запропонував створити європейські збройні сили.
— Тепер можуть початися тектонічні зміни, зокрема, у відносинах США і Європи,— додає Ігор Петренко, політолог, професор КНУ імені Тараса Шевченка. — Ключовим завданням США було змусити Європу більше платити за свою безпеку, щоб Сполучені Штати мали можливість на цьому економити. Для України це радше шанс, ніж виклик. У майбутньому ми станемо членами ЄС. І якщо Європа почне більше дбати про свою безпеку й незалежність у цьому питанні від США, матиме сильнішу чи єдину армію, то від цього Україна тільки виграє.
— Чи став цьогорічний Мюнхен вдалим майданчиком для України?
● І. Петренко:
— Наша країна була в центрі уваги. Київ заявив свою позицію. Ми чітко говоримо про те, що за столом переговорів з РФ має бути Україна й бажано ЄС. Європейці показали зуби, заявивши, що і надалі підтримуватимуть Україну. Й остаточно зрозуміли, що ЄС потребує змін. Зокрема, у питанні ухвалення рішень. Консенсусна модель хороша, але вона затягує процес ухвалення рішень, дає іншим країнам можливість маніпулювати, виторговувати для себе певні преференції. Тому не всі питання мають ухвалюватися консенсусом, деякі — кваліфікованою більшістю. Це стосується і питань безпеки.
● Д. Левусь:
— Саме в Мюнхені відбулися перші контакти української влади з представниками Дональда Трампа. І стало зрозумілим, що наразі немає чіткого американського мирного плану. Він лише у процесі розробки, і нам важливо відстояти свої інтереси.
● В. Трюхан:
— Мюнхен міг стати провалом для України. Американці їхали туди з ультимативною вимогою віддати їм наші надра в обмін на допомогу, але без жодних безпекових гарантій. Українська делегація не піддалася на такий тиск. Тому представники США змінили свою переговорну тактику. Нам доведеться докласти титанічних зусиль, щоб змусити команду Трампа відмовитися від “кавалерійських наскоків”. Перемовини мають бути доброчесними. Але для Трампа пріоритетним треком, як виглядає, є перезапуск відносин з Кремлем, а не з Європою.
Тому реакція європейських країн на американські заяви, котрі пролунали на конференції, була миттєвою. Вже в неділю відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн ЄС. У понеділок у Парижі збиралися голови урядів Німеччини, Великої Британії, Італії, Польщі, Іспанії, Нідерландів, Данії й обговорювали ситуацію в Україні та європейську безпеку.
Паризька зустріч — це початок нового етапу єднання. Можна сказати, що зародилася “коаліція рішучості”. Найбільш впливові європейські держави шукають інший формат взаємодії. Намагаються відійти від формату ЄС, в якому Угорщина та Словаччина стали гальмом. А також — відійти від формату НАТО, в якому присутні США . Важливо, щоб і Україна була в цій коаліції.