У час воєнного стану подання декларацій необов’язкове. Тож чиновники та політики цим користуються, щоб приховати свої статки. За даними руху “Чесно”, з-поміж народних депутатів лише 30 осіб, а це 7% складу парламенту, наразі відзвітували про майно та доходи за 2021 рік.
З керівництва ВР це зробив тільки спікер Руслан Стефанчук. А от з лідерів парламентської більшості чи з голів інших фракцій та груп ніхто звітності не подав.
— Зауважу, що чиновники нижчих рангів декларують статки активніше — фактично більш як половина з них зробила це, — каже лідерка Руху “Чесно” Віта Думанська. — Гальмування відбувається на рівні топчиновників.
— Чому?
— Щороку декларації подавали до 1 квітня. Торік, коли почалося масштабне вторгнення Росії, вочевидь, було не до звітування. Нині бойові дії локалізувалися на сході, на решті територій немає істотних загроз безпеці, а отже — і перешкод, щоби подати декларацію.
Мені трохи дивно чути позицію народних обранців: “Це не обов’язково, тому я не подаю”. Ні, шановні. Це — обов’язкова норма для будь-якого депутата й посадовця після проведення антикорупційної реформи.
— Відзвітувати про майно й доходи за попередні періоди посадовцям і депутатам усе одно доведеться?
— Так, коли закінчиться воєнний стан. Імовірно, нардепи розраховують, якщо звіти підуть гамузом, то НАЗК не матиме можливості всіх їх ретельно перевірити (до завершення воєнного стану громадяни й медіа не зможуть ознайомитися з деклараціями, а НАЗК — перевірити їх. — Авт.).
— А чому влада не відновлює електронне декларування?
— Ще у вересні минулого року законопроект про обов’язковість е-декларування був поданий до профільного комітету ВР, але на розгляд парламенту його не виносять. Коли ми звертаємося до лідерів партій і фракцій з цього питання, вони відмовчуються. Немає ні коментарів з позицією “проти”, ні коментарів стосовно того, коли декларування можуть відновити.
Хоча після скандалу довкола депутата від “Слуги народу” Павла Халімона, який придбав маєток у Києві на Печерських пагорбах, тема корупційно нажитих грошей і їх недекларування стала вкрай актуальною.
— Чому важливо, щоб нардепи та державні службовці подавали декларації навіть під час війни, а НАЗК їх перевіряло?
— Коли ми спілкуємося із західними донорами на тему відбудови нашої країни, то їхнім головним застереженням є, чи не використають надані гроші корупціонери. Ми маємо забезпечити тут максимальну прозорість, показати, що наші чиновники не збагачуються незаконно на відбудові, що не зростають їхні статки у нечесний спосіб, що ми дотримуємося стандартів антикорупційної політики.
Та й суспільство переймається, що гроші розкрадуть, що від людей щось приховують. Оця непрозорість додає недовіри до влади. Загалом суспільний запит на відновлення декларування величезний. Він підкреслений ще й петицією, яка дуже швидко набрала понад 25 тисяч голосів.
— Напевно, і НАЗК у такій ситуації не може повноцінно працювати?
— Так. Уже рік НАЗК не працює і не виконує своїх безпосередніх функцій — не може перевіряти декларацій чиновників та політиків (як і звітів партій), бо їх не подають.
Якщо декларування стане обов’язковим, і приблизно мільйон людей (за рік декларації подають орієнтовно 700 тисяч осіб, за 2021-й половина це вже зробила) захоче відзвітувати за 2021 і 2022 роки, то можуть виникнути технічні проблеми. Також важче буде доводити незаконне збагачення.
ДО РЕЧІ
Депутати місцевих рад масово складають мандати.
Днями Львівська районна рада проголосувала за дострокове припинення повноважень шести депутатів цієї ради. Від депутатства відмовляються обранці й в інших районних, міських та обласних радах. Так, мандат депутатки Закарпатської обласної ради склала відома альпіністка Ірина Галай.
— Головна причина такої тенденції — заборона виїзду депутатам місцевих рад за кордон, — вважає Олексій Кошель, керівник ГО “Комітет виборців України”. — Варто очікувати, що й надалі свої депутатські повноваження складатимуть усе більше місцевих депутатів, зокрема жінки, які планують виїхати з дітьми за кордон.
— У час війни виконавчі органи перебирають на себе більше повноважень, це дозволено законом, — додає Тарас Радь, політолог, аналітик громадської мережі “Опора”. — Суттєво знецінюються виборні колегіальні органи — міські, районні, обласні ради. Багато депутатів місцевих рад через це розчаровані і достроково складають повноваження. Є приклади, коли депутати відмовляються від мандата через службу в ЗСУ.
— Чи може це вплинути на роботу місцевих рад?
● Т. Радь:
— Колапсу не буде. Адже вибори до цих рад відбувалися за пропорційною системою з напіввідкритими списками. Тобто на заміну депутатові, який склав повноваження, прийде інший з виборчого списку. Якщо мова про місцеву раду до десяти тисяч виборців, де була мажоритарна система виборів, то там треба буде проводити нові вибори. Але в умовах воєнного стану це неможливо.
